Православне Прибужжя

Що він робить??? Навіщо???

Кожен, хто хоч раз заходив до православної церкви, помічав одну дивну річ. Священник або диякон тримає в руці металеву посудину на ланцюжках і повільно розгойдує її — туди-сюди, туди-сюди. З неї клубочиться білий дим з незвичним, трохи солодкуватим запахом.

Цей предмет називається кадило. По суті — це невелика металева чаша з отворами, підвішена на трьох або чотирьох ланцюжках. Всередину кладуть розпечене деревне вугілля, а зверху насипають ароматну смолу. Вона потрапляє на жар — і починає диміти.

Традиція ця набагато давніша за саме християнство. Ще в текстах Старого Завіту Бог наказує Мойсею щодня спалювати пахощі у Скинії — переносному святилищі євреїв. В єрусалимському Храмі ладан курився безперервно, і це вважалося священним обов’язком. Єгиптяни, вавилоняни, греки — всі палили ароматні смоли у своїх святилищах. 

Так , що воно таке димить? 

Головна речовина — ладан. Це застигла смола дерев роду Boswellia, що ростуть у спекотних краях: на Аравійському півострові, у Сомалі, в Індії. Якщо надрізати кору такого дерева, витікає молочно-біла рідина, яка твердіє на повітрі — це і є ладан. Дрібні жовтуваті або білі кристали з гострим, смолистим ароматом.

Але чистий ладан — лише основа. Протягом століть у різних церковних традиціях складали власні рецептури пахощів, і це було справжнє мистецтво. До суміші додавали мирру — ще одну біблійну смолу, більш гірку й темну. Клали бензоїн — смолу азійського дерева стиракс із ванільними нотками. Додавали порошок сандалового дерева, пелюстки сушеної троянди, лаванду. Єрусалимська, грецька, руська традиції — кожна мала свій рецепт, що передавався поколіннями.

 

Ключове питання, навіщо?

У 2008 році група вчених з Єрусалимського університету та університету Джонса Гопкінса провела дослідження і виявила в ладані сполуку інцензол ацетат. При вдиханні вона активує певні рецептори нервової системи, пов’язані зі зниженням тривожності та легким антидепресивним ефектом. Тобто ладан справді впливає на мозок — м’яко заспокоює, знімає напругу, сприяє зосередженості.

Це не наркотик і не галюциноген — ефект дуже слабкий, особливо у великому просторі церкви. Але певна хімія там є, і вона працює.

Крім того, дим ладану має антибактеріальні властивості — що було особливо важливо в часи, коли сотні людей збирались в одному закритому приміщенні без жодної вентиляції.

Чи помічали ви, як запахи впливають на настрій і продуктивність? А ви використовуєте аромати у своїй роботі, вдома чи в побуті?

https://www.facebook.com/share/1HZqt78xs1/