Одного разу в Лондоні чоловік зупинив таксі та попросив водія відвезти його до Бога. За кілька хвилин машина під’їхала до собору святого Павла. “Ти впевнений, що я знайду Бога тут?” – запитав чоловік. “Якщо не застанеш Його на місці, то пошукай у нетрях, благодійних їдальнях, сиротинцях або госпіталях” – відповів водій і поїхав на наступний виклик.
Протягом життя Христос провів багато часу серед митарів, грішників, рибалок та селян. Він подорожував через Юдею, Галилею, Самарію, Перею і навіть заходив на землі язичників. Але, Єрусалимський Храм був саме тим місцем де люди очікували пришестя Месії. Важко сказати скільки було таких людей. Євангеліє наводить імена лише двох: Симеон та Анна але не виключено що їх було значно більше. Ці люди не були релігійною елітою свого часу. Наприклад про Анну читаємо: “Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч”.
Вона походила з коліна Асирового, що ослухалося Бога і, замість того щоби винищити хананеян, змішалося з ними. Слово Боже не згадує про це коліно після того, як Асирійці захопили їх землю. Вже за своїм народженням, з коліна Асирового, Анна опинилася на задвірках суспільно-релігійного життя. Її доля склалася не менш трагічно. За часів молодості вона була одружена протягом семи років. Ймовірно не мала дітей бо, лишившись вдовою, постійно перебувала при Храмі Божому. У самому Храмі Анна не могла пройти ділі жіночого двору, тому лише здаля спостерігала за тим, що там відбувається. Про її вік сказано “досягла глибокої старості, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років”. Ряд дослідників говорять, що цю лінгвістичну конструкцію цілком можна перекласти в розумінні, що Анна прожила 84 роки після смерті чоловіка. Тоді її вік перевищував 100 років. Але, в любому випадку, за соціальним становищем бездітна вдова того часу була на рівні жебраків. Знаємо, що Анна жила при Храмі та вважалася пророчицею, хоч навряд чи її розглядало так духовенство. Постійний піст вказував на стан журби. Як пророчиця вона сумувала не за спочилим чоловіком, а оплакувала гріхи народу Божого та чекала “спасіння в Єрусалимі”. У день Стрітення завершився її піст і сум, вона “вона славила Господа і говорила про Нього всім”.
https://www.facebook.com/share/1CSKrbpTDJ/
Немає коментарів:
Дописати коментар