Православне Прибужжя

Коли йдеться про структуру Моспатріархії як організацію, то слід памʼятати про такі факти:

1. Від часів щонайменше Московського царства духовенство розглядалося державою як частина її апарату. Єпископ і священник мав служити «царському вєлічєству».

Спроби поставити духовну владу вище ніж царська (патріарх Нікон) чи поставити під сумнів право царської влади вирішувати релігійні питання (старообрядництво) - жорстоко придушувалися.

2. Протягом всього періоду російської імперії (початок 18 - початок 20 століття) церковна організація розглядалася як «Вєдомство православного ісповєданія» на чолі з імператором і його міністром для Церкви - обер-прокурором. Відбувалася послідовна негативна селекція, коли на вищі щаблі просувалися найбільш віддані трону та монархії.

3. При всій показній антимонархічності руху так званої «живой церкві» (обновленців) сутність його була та сама сервільна щодо держави. Просто ця держава вимагала іншого, ніж попередня - тож і підлегле їй духовенство проповідувало, що Христос був «справжній пролєтарій».

4. Як сталінізм позбувся попередніх елементів інтернаціоналізму, перейшовши до російського великодержавного шовінізму, так і Моспатріархію-43 він відтворив за старим царсько-імперським зразком.

Показово, що такі символічні фігури московсько-імперської мілітаристської традиції, як Алєксандр Нефскій та адмірал Ушакоф - і святі в МП, і персони на орденах СРСР.

Водночас в Моспатріархію було цілком влито основний масив сервільного духовенства «обновлєнцев».

5. Попри ідеологічну розбіжність у погляді на існування Бога, совєцька система і Моспатріархія дуже тісно і однодумно працювали в питаннях утвердження кремлівського гегемонізму. Коли ідеологічна розбіжність зникла у 1991 р. - дві системи взагалі злилися до ступеня нерозділимості.

6. НІЯКОГО процесу хоча би позірного очищення після імперсько-совєцького періоду РПЦ не пройшла. Всі кадри, підібрані та погодженні через компартію та спецслужби - залишилися і процвітали.

7. Тож нинішня система МП - це продукт московсько-імперської політики кількох століть, який АБСОЛЮТНО не здатен на щось самостійне навіть на рівні підсвідомості. Лише цілковитий крах імперії та її неіснування хоча би протягом 2-3-х поколінь дозволить щось змінити.

8. Для України насправді велике благо, що Православна Церква України максимально, наскільки це було та є можливим, віддалилася і очистилася від того імперсько-совєцького спадку.

Ось чому кремлівсько-моспатріархійна когорта так наполегливо прагне зберегти російську церковну структуру в нашій державі - адже саме вона в Україні зараз є найдовше існуючою та найбільш поширеною імперсько-совєцькою конструкцією.

https://www.facebook.com/share/17jPKhECan/