Православне Прибужжя

За останні роки більше десятка священнослужителів РПЦ наклали на себе руки. Що могло довести їх до того? 

Містична езотерика, фінансові проблеми, погрози ФСБ чи совість? Такі питання ставить видання "Нова газета Європа" у своїй публікації.

І те, і друге, і третє.

З одного боку, РПЦ займається викриттям «внутрішньоправославних» сект, це стало трендом останніх років. 

Пропагандистські ЗМІ говорять і пишуть про них навіть частіше, ніж про «класичні» секти, які не мають відношення до РПЦ. Ще не забулася історія руху духівника Середньоуральського монастиря схіїгумена Сергія Романова, який критикував Путіна і посаджений у в'язницю за «збудження ненависті». (Кирил Гундяєв послав туди буквально що військо, бо люди протестували проти його арешту).

Автори пишуть, що в Росії виникають "реконструктори старчества" та моделюються всілякі сумнівні спільноти, де людям для подавлення пристрастей дають "нейролептики". Але, окрім цієї "православної езотерики" аналізує випадки самогубств духовенства.

Монаха Варфоломія (Потапова), настоятеля одновірської (старообрядної) парафії в селі Усть-Цильма знайшли померлим. Поруч із тілом виявили дощечку, на якій було подряпано: «Тут жив ієромонах Варфоломій. Відмовився від паспорта 666. Прийняв смерть за Христа». 

Загадковим називають самогубство священика Євгена Хруща, настоятеля храму у селі Зориківка Луганської області 2019 року. О. Євген служив в Україні з паспортом РФ і не мав посвідки на проживання; його матеріальне становище було важким, а спроби перевестися на єпархію на територію Росії натикалися на вимогу сплатити хабар. За версією його співбрата о. Феогноста, священик зібрався переходити в автокефальну Православну церкву України, через що на батьківщині у нього виник конфлікт із співробітником ФСБ, який попередив про статтю «державного». О. Євген був настільки заляканий, що, за словами друзів, «боявся власної тіні» в останні дні життя.

Однією з найгучніших подій стало самогубство 2021 року духовника Південного округу військ Нацгвардії РФ, 55-річного протоієрея Андрія Немикіна, настоятеля храму Димитрія Донського в Новочеркаську.

о. Андрій страждав від злиднів, оскільки єпархіальні збори, призначені місцевим митрополитом Меркурієм (Івановим), перевищували можливості його приходу, особливо за коронавірусних часів, і протоієрей вліз у борги. Меркурій має репутацію лідера одного з впливових у РПЦ лобі і часто критикується за розкішний і, м'яко кажучи, нечернечий спосіб життя.

В Ростові-на-Дону в 2009-м священник Александрийского епархиального подворья Владимир Рудинский розстріляв свою дружину та восьмирічну дитину, а потім застрелився сам. Тоді єпархія списала те, що трапилося на психічний розлад, хоча друзі сім'ї говорили про їхні матеріальні проблеми.

Диякон Андрій Кураєв стверджував, що рекорд із суїцидів тримає Тобольська духовна семінарія, де «раз на п'ятирічку студент кінчає самогубством». Кураєв називав імена Сергія Главацького, що повісився, скинувся зі дзвіниці Віталія Чепелюка і заморозив себе на 30-градусному морозі Сергія Сидорова. Це неповний список. 

Журналісти кажуть, що не варто кидати каміння услід усім священикам, що покінчили собою у РФ. Життя в брехні та маніпуляція Богом заради виправдання злочинів влади гірше за фізичний суїцид, пише автор. Ми ж хотіли б зауважити, що самогубства священиків трапляються, але те, що вони трапляються у таких кількостях - свідчення дуже нездорових настроїв РПЦ та відсутністю підтримки.

https://www.facebook.com/share/19Bt89cZjQ/