Православне Прибужжя

Цього дня у Церкві вшановується пам'ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Його життєвий шлях припав на кінець III – на початок IV століття, у часи, коли християн жорстоко переслідував імператор Максиміан. Пантелеймон народився в заможній родині, де батько сповідував язичництво, а мати – християнство. Спочатку його батьки дали йому ім'я Пантолеон, що означає «лев у всьому», бо чекали від нього сили і відваги, однак пізніше він отримав ім’я Пантелеймон, тобто «всемилостивий», що підкреслювало його милосердя і доброту до всіх.

На жаль, його мати рано відійшла у вічність, і після цієї втрати вихованням юнака повністю опікувався батько, який намагався прищепити синові власні язичницькі переконання. Згодом, після завершення навчання у школі, юнак почав переймати знання з медицини в досвідченого лікаря Євфросина. Хлопець швидко осягав медичну науку, легко випереджаючи своїх однолітків, і був знаним за лагідність, стриманість і щиру турботу про ближніх. Відтак він часто супроводжував свого вчителя до царського двору у лікарських справах. 

Важливим поворотним моментом у його житті стала зустріч зі старцем Єрмолаєм – пресвітером, який допоміг йому пізнати істинну Христову віру і сповна прийняти її. З Божою допомогою Пантелеймон зміг навіть навернути до християнства свого батька.

Пізніше, коли він успадкував значне багатство, то не став прив’язуватися до матеріального, а навпаки – відпустив своїх рабів і щедро нагородив їх, а також роздавав майно хворим, ув’язненим, бідним і подорожуючим. У своїй лікарській справі святий покладався й на силу Божої благодаті, адже отримав від Господа особливий дар зцілення. Саме тоді його ім’я Пантолеон змінилося на Пантелеймон – «всемилостивий», що відповідало як його душевному стану і його діянням.

Завдяки добрим вчинкам Пантелеймон здобув народну шану, повагу та любов, але це викликало заздрість і неприязнь серед інших лікарів, які донесли імператору, ніби він хулить язичницьких божків і навертає ув’язнених до віри Христової. Через це святий зазнав важких тортур і був страчений 27 липня 306 року. Незабаром на його честь спорудили перші храми, а частина його мощей нині зберігається на святій горі Афон.

Невипадково і символічно, що саме в день вшанування пам’яті святого Пантелеймона ми також відзначаємо професійне свято українських медиків, різних спеціальностей та профілів, які щодня віддають себе на служіння іншим, і також потребують підтримки й турботи. Тож сьогодні, звертаючись у молитві до святого Пантелеймона, просімо в нього сили, здоров'я і тілесного та духовного зцілення для усіх, хто цього так потребує. 

Святий великомученику і цілителю Пантелеймоне, моли Бога за нас!

#Церква_з_тобою