Домога-3039

25 лип. 2025 р.

Хрещення України-Руси святим рівноапостольним князем Володимиром Великим у 988 році остаточно закріпило християнство як основну релігію Київської держави. Але до цього часу можна впевнено говорити про неодноразові навернення наших пращурів до віри Христової. Як відомо, перші зерна євангельської науки в нас були засіяні ще в часи святого апостола Андрія Першозваного, а згодом – братів Кирила і Мефодія, князя Оскольда та рівноапостольної княгині Ольги. Вони звершували благовісницьку місію ще до офіційного Володимирового хрещення. 

Хто ж такий був князь Оскольд (Аскольд) і коли відбулося так зване Оскольдове хрещення? 

Він – перший київський князь-християнин (у хрещенні отримав ім’я Миколай), канонізований і приєднаний до лику святих як благовірний. Народився приблизно у 30-х роках ІХ століття і був нащадком роду києвичів – династії князівської, родоначальником якої був славний князь Кий, що заснував наше першопрестольне місто Київ. Про це ми довідуємося з давніх наших літописів та від польських хроністів: Яна Длугоша (ХV ст.) та Мацея Стрийковського (ХVI ст.). Вони ж, взявши до уваги давні руські літописи і джерела, які до нас не дійшли, встановили, що князь Оскольд був останнім правителем Руси із князівського роду києвичів. 

Походження його імені є досить давнім: від землеробського народу, що жив у Подніпров’ї і називав себе сколотами. Про них писав античний вчений Геродот. Є й інша версія походження імені Оскольд – від назви річки Оскіл.

Оскольдове хрещення пов’язують з його походом на Константинополь, який відбувся, згідно з іноземними хроніками, 18 червня 860 року. Тоді численне військо русичів (6000 – 8000 воїнів і 200 кораблів) з моря та суші оточило столицю Візантійської імперії. Мешканці Константинополя жахнулися від такої кількості непроханих воїнів, які вже стали штурмом брати місто.

Патріарх Фотій, що залишався у столиці Візантії, закликав усіх ревно молитися і стати на захист святого міста. Імператор Михаїл теж долучився до молитви у церкві Святої Богородиці, що у Влахернах, і всю ніч її творив. А тоді, винісши зі співами Божественну ризу Святої Богородиці, вмочили у море її полу. Була тиша, і море заспокоїлось, «а тут відразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної Русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх так, що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося», – розповідає нам преподобний Нестор Літописець. 

Після цього чуда Богородиці Оскольд прийняв рішення хреститися, хрестилися тоді і його побратими, дружина військова. Просив він також у Царгородського патріарха Фотія хрещення для всього народу русичів, племен, що проживали у Київській державі. Святий Фотій та імператор Михаїл ІІІ невдовзі надіслали до Руси місіонерів на чолі з єпископом, які хрестили князя Оскольда. З того часу в Києві постала християнська громада і засновано було єпископську кафедру.

Детальне повідомлення про хрещення Руси за князя Оскольда ми знаходимо також у свідченнях Констянтина Порфірородного: «І народ Русь, войовничий і безбожний, роздаючи йому золото, срібло і шовкові строї, він схилив до переговорів і, уклавши з ним мирну угоду, переконав прийняти Божественне хрещення… Архієпископ, прибувши до країни названого народу для згаданої справи, був там прийнятий доброзичливо… Руси тоді просили саму книгу віри християнської, тобто божественне й святе Євангеліє, кинути у розпалений вогонь, обіцяючи, коли вона лишиться неушкодженою, приступити до Бога, якого вона прославляє. Після того, як було сказано, ієрей підняв очі й руки до Бога і вигукнув: «Прослав Ім’я Твоє святе, Ісусе Христе, Боже наш, і нині перед очима народу цього всього». І кинута була в піч з вогнем книга святого Євангелія. Через тривалий час, коли піч згасла, вийнятий був священний список неушкодженим і незнищенним… так що навіть китиці на кінцях мотузки, що зв’язувала книгу, не зазнали ніякої шкоди чи зміни. Побачивши це і вражені величчю чуда, варвари без вагань почали хреститися».

Отже, як бачимо, Господь під час Оскольдового Хрещення Руси явив два чуда: перше з Ризою Пресвятої Богородиці, а друге з незнищенним у вогні Євангелієм – для того, щоби просвітити князя Оскольда і весь народ його Київської держави.

#Церква_з_тобою

Немає коментарів:

Дописати коментар