Обличчя ПЦУ
Владика Климент (Кущ)
Ми на нашому ресурсі писали про трьох з чотирьох церковних генералів (єпископів) капеланів, які і служать як прості священники у війську, і вчаться, саме як військове духовенство, як вимагає закон.
Четвертий з трьох (окрім рівненського владики Гавриїла, харківського Митрофана та Володимира) владика Климент (Кримський).
Ми зустрілися із владикою Кліментом на богослужінні у Кирилівській церкві. Він зараз опікується четвертою танковою бригадою ЗСУ. Зрештою, це нормальний шлях українського архієрея, який був вигнаний з окупованої території, на якій зруйнували храми та громади Української Церкви - стати опікуном підрозділу ЗСУ.
Нагадаємо коротко історію отця Климента та Української Церкви в окупації.
На 2014 рік на півострові було сорок громад тоді Київського патріархату. Протягом наступних трьох років храмові приміщення понад тридцять громад були зачинені та відібрані окупаційною владою.
Служіння владики було співставно із постійним ходінням над прірвою…
Ось священновладдя Православної церкви в Україні повідомляє про те, що приміщення його єпархії хочуть відібрати та… просить молитов.
Ось воно ж повідомляє, що владику Климента заарештовано, коли він їде на зустріч з ув’язненим Павлом Грибом, та просить молитов...
А ще ми дізнаємося, що його під час затримання в окупованому Криму звинувачують то у лайливій лексиці на базарі, то у крадіжці власного архієрейського одягу із власної церкви.
Нічого більш безглуздого вигадати не можна: єпископ «краде» власний одяг у храмових приміщеннях, який купив та облаштував коштом власної єпархії!
Бо всі громади, храмові приміщення, від свічки до ікони колишнього Київського патріархату – дбайливо ним придбані. Він будував це релігійне життя Української Церкви.
Він був з українськими вірними та ув’язненими, а приїжджаючи із журналістами, аналітиками, військовими із нами. Він – перший яскравий приклад того, як в окупації чинять з українськими церквами.
Але в Криму залишалися віряни, які не могли виїхати.
«Сотні моїх вірян в силу тих чи інших причин не можуть виїхати з Криму. Ми не можемо залишити їх без сповіді, причастя, святих таїнств. Це основні духовні потреби, - казав нам владика, - віряни – не лише українці, це й етнічні росіяни з материкової України. Це православні християни. Я не ділю вірян за мовною чи національною ознакою. Якщо людям добре в нашому храмі молитися, то моліться. В нашому храмі ніколи не виникало питання мови чи національності».
Він намагався залишити на півострові незалежну православну парафію без прив’язки до будь-якого центру.
В травні 2023 року росіяни зруйнували кафедральнний собор, восени владика чесно сказав нашим медіа, що єпархія припинила своє існування.
У 2024 році окупанти демонтували останній храм, він був у Євпаторії.
Зараз владика опікується Четвертою окремою танковою бригадою і ось як він розповів про те, як прийняв нові обов’язки.
«Мені було боляче бачити, як руйнують наші храми, - сказав нам в коментарі владика, - ти думаєш, що ти готовий до цього, ти, зрештою, готувався наче: забрав ікони, реліквії. Але бачити, як руйнують храм, знімають купол все одно боляче. Але я продовжую служити. Четверта танкова бригада вже мої добрі друзі. Там молоде командування, яке виросло з бойових офіцерів. Бригада сформована 8 березня, а двадцятих числах квітня взяли участь із звільнення Харкова. Я роблю все, що і наше духовенство, стараюся бути поруч із військовими».
ХХХ
В кінці грудня Володимир Зеленський нагородив державними відзнаками військовослужбовців, які відзначилися у захисті Батьківщини. Серед нагороджених орденом Данила Галицького — Митрополит Сімферопольський і Кримський Православної Церкви України Климент (Павло Кущ). Ця відзнака стала визнанням його мужності, самовідданості та внеску у справу захисту суверенітету України.
«Ця нагорода — це відзнака для всіх, хто залишається вірним своєму народу, своїй державі та Богові. Це честь, яку я сприймаю як знак подяки нашим захисникам за їхню відвагу та жертовність», — каже про це владика Климент.
https://www.facebook.com/share/16MCQHZ6sH/
Немає коментарів:
Дописати коментар