Православне Прибужжя

Про ідеального священника

Чого гріха таїти, збірний портрет батюшки складається під копірку з думок тих, хто в церкву ходив тільки на власні хрестини, а наступного разу збирається тільки на своє відспівування. В очах таких людей ідеальний священик виглядає приблизно так...

Найголовніше

Батюшка має бути худорлявим. Ні, навіть худим. Не більше 46-го розміру (навіть якщо в батюшці добрих 2 метри зросту). Але не меншим за 44-й, інакше він виглядатиме зовсім уже жалюгідним і цим користуватиметься.

Ще священик має бути бліденьким.

Якщо червоний - значить п'є.

Якщо засмаглий - значить, по закордонах роз'їжджає.

Утім, і блідим має бути теж у міру - інакше знову-таки викликатиме до себе жалість (собі на користь).

Національність не важлива - головне, щоб людина була хороша. Але ось священик-єврей - це якось насторожує...

Дружина.

Дружина у священика має бути худа і бліда. І бажано - німа. Щоб стояла "очі в підлогу" і взагалі не відсвічувала. І щоб косметикою не користувалася. І щоб спідниці носила сірі до п'ят, та кофти сімейні з протертими ліктями.

Діти.

Дітей у священика має бути ніяк не менше 20-ти! Але щоб своїх - не більше 5-ти, інакше вважатимуть нестриманим. Решта - прийомні.

При цьому всі - виховані, скромні, смиренні, щоб не шуміли, не скиглили, нічого не просили. Але щоб обов'язково були не залякані й не зацьковані.

Щоб цікавилися мобільними і планшетами, і в звичайну школу ходили. І щоб у 12 років палити і пиво пити почали - щоб можна було потім пальчиком показати і сказати: "Ось у того попа вже і з сигаретою ходить, а наш-то молодець, до 14-ти дотерпів!"

Житло.

У священика не повинно бути свого житла. Максимум - однокімнатна квартира в спальному районі.

Або нехай це буде сільська хата - з перекошеним фундаментом, вікнами, що лопнули, і брудною запльованою підлогою.

Щоб воду з річки, і зручності на вулиці, і город мізерненький, і яблуня з кислими яблучками. І щоб у цьому будинку жили всі 20 дітей, і бажано при цьому ходили на всілякі гуртки, заняття, танці, музики, малювання, щоб розвивалися всебічно і віршики з табуретки читали. Але щоб неодмінно спробували все в 13 років - щоб не виділятися.

Машина?

Машину батюшці можна, тільки якщо це ладозавр радянського автопрому!

Якщо машини у священика немає, то це ще більш підозріло. Він що, пішки ходить? На велосипеді їздить? Ну, велосипед можна. Але тільки щоб іржавий був, і ланцюг злітав, і педалі скрипіли, і щоб корозія з каретки сипалася.

І щоб від свого будиночка в селі хр-хр-хр взимку по засніженій дорозі поспішав на маршрутку, всіх 20 осіб дітей віз до школи, садочків та інших занять, поки його дружина зранку в ополонці пере.

Гроші?

А ось грошей у священика бути не повинно. Від слова зовсім. Навіщо йому гроші?

Їжа в нього на городі росте, яблучне варення на зиму дружина наварила, а для молочка нехай корову заведе.

М'яса їм не треба - вони ж постять увесь рік, а рибу можна і в річці наловити.

А якщо священикові хтось грошики подасть, то він їх неодмінно одразу ж має пожертвувати будь-кому куди-небудь, доки грошики не нагрілися до 36,6 градусів у долоньці.

Пожертвування.

Якщо батюшці хтось пожертвує запліснявілу ковбасу, печиво, прошароване джемом, яке в пакетику вже все розкришилося, та старі ганчірки на фіранки, він повинен плакати від подяки і довічно молитися за благодійника.

Так, до речі, молитися священик повинен завжди і за всіх, але так, щоб його молитву ніхто не бачив, а то буде ходити як фарисей.

Храм

Храм у священика має бути цілодобово відкритий і батюшка - для всіх доступний у будь-який час дня і ночі.

Не може бути у священика ніякого "особистого життя"!

І в храмі щоб ремонт був новенький, і туалет для всіх охочих, і багато-багато лавочок, щоб усі сидіти могли.

І ніякої торгівлі в храмі! Щоб свічки безкоштовні лежали і листочки з ручками для записок, і книжки з іконками - безкоштовно, для всіх охочих.

І щоб усе акуратненько і свіженько, щоб стежив за пам'яткою архітектури ХIХ століття якісно - йому ж передали у відмінному стані, після того, як там був кінотеатр, клуб, склад і лазня!

І щоб по спонсорах не ходив і пожертвувань не збирав, щоб усе робив сам і задарма, вчасно.

Так, і щоб не скаржився.

Щоб світився зсередини пастирською мудрістю, щоб усіх зігрівав і втішав.

Щоб п'яні мужики, тільки-но його побачивши, лайливі розмови припиняли, а баби закінчували на життя скаржитися, дівиці розпусні сором'язливо коліна прикривали, а діти малі кричати переставали.

А ще священник має бути трохи придуркуватий, говорити загадково і, бажано, заікаючись.

Ось тоді-то народ хрещений у храми та й потягнеться!

https://www.facebook.com/ot.VitaliyLogvin