ПОСЛАННЯ-ВІТАННЯ
З НАГОДИ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
„Оспівуємо Воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття,
Він смертю смерть переміг”. (Воскресна пісня)
Ісус Христос воскрес, як самовладний, як справжній Бог, що володіє життям і смертю. Ця виключна подія в історії людства тисячоліттями надихає нас, християн, на подвиги любові, не зважаючи на ризики втрати здоров’я чи навіть втрати життя. Адже це і є та найбільша любов, про яку нам говорить Спаситель – як хто душу свою кладе за друзів своїх (Ів. 15:13).
Пасха – свято найбільшої любови – сам Христос Бог страждає аж до смерти, щоби нас, людей, визволити від вічного засуду на смерть, щоби дарувати нам надію на блаженну вічність, дарувати нам вічне життя і Своєму Небесному Царстві!
Проте туземне життя є часом нашого іспиту, випробування на гідність осягнути цей великий дар вічного життя. Чи варто нехтувати життям на землі, позірно говорячи про життя вічне? Чи варто нам нехтувати Батьківщиною земною, начебто спрямовуючись виключно до Батьківщини Небесної?
Відповідь нам дають прості земні справи – чи може дитина ходити, не пройшовши час навчання ходіння, навчання часто з невдачами, з неприємностями, з болем, зі стражданням. Однак ніхто з дорослих не заперечує потребу навчання для дитини, щоби ходити. А, може варто було б повторювати мантру про те, що так було добре, коли дитина тільки лежить, бо шкода, що не впала при навчанні? Звичайно ніхто з розважливих людей з цим не погодиться. Але чомусь є дорослі люди, які погоджуються з марними обіцянками, що можна чогось досягати в дорослому житті, не докладаючи зусиль…
Пасха вибраного Божого народу була переходом з рабства Єгипту – супер розвиненої, соціальної держави, де було належне харчування, була постійна оплачувана робота, була причетність до великого будівництва – до свободи відповідального буття з Богом.
Сенс Пасхи Господньої як переходу із забезпеченого рабства до ризикованої, але відповідальної свободи з Богом не тільки не змінився, але завжди є актуальним. Завжди людина, потрапляючи в тенета рабства, чи то тілесного, чи то духовного, а потім звільняючись завдяки комусь від такого рабства, не завжди намагається докладати зусиль для самостійного відповідального вибору. При перших же невдачах, падіння, людина не шукає причин у собі, але намагається знайти когось винного, і то переважно того благодійника, що спонукав до позбавлення із рабства. Людина легко звикає до покращення, до зручностей, до доходів, але часто не бажає бачити ціну зростання, ціну прогресу, ціну звільнення та розвитку свободи.
І в нинішній час ті, що покликані проповідувати про вічність, змагаються за стіни, запропастивши та втрачаючи душі вірних. Ті, що назвалися убогими, дбають не про Бога, і не про Царство Небесне, коли заміняють Бога імперською ідеологією, зраджують Батьківщину земну, втрачаючи водночас і Батьківщину Небесну; говорять про любов до ворогів, ненавидячи, зневажаючи, принижуючи співбратів, ближніх та єдиновірців.
Єдиним виходом з глухого кута фарисейства і лукавства є віра у Воскреслого Переможця смерти і тління, є зміна способу мислення – покаяння – та принесення плодів покаяння та віри.
Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! (Рим. 6:9) – і ми спішімо до Христа Переможця, смиренно несучи свій хрест, щоби осягнути воскресіння душі від гріха; воскресіння нашого народу до творення діл любови; воскресіння нашої держави – України – до творення справедливості і миру; воскресіння нашої Церкви до творення єдності через вияв любови до Батьківщини земної задля здобуття Батьківщини Небесної!
Хай Воскреслий Господь зміцнює усіх нас для здобуття перемоги добра над злом, Істини над обманом, миру над ворожнечею, щирості над лукавством, а Бог миру і всякої благодаті буде з усіма вами! Амінь.
Воскресіння Господа Ісуса – це найбільша з-поміж перемог
Помирає Христос як Людина, воскреса – як Всемогутній Бог!
Скільки в світі було воєводів, скільки прагнуло продовжити життя –
Але все ж померли і зітліли, бо ж по смерті тільки з Богом - майбуття!
Хто без Бога прагне щось здобути, то втрачає зрештою усе,
Хоч би світ увесь здобув, згноїв мільйони, та втрачає при переході і це.
Якщо прагнемо перемогти зухвальство, то черпаймо приклад у Христа:
Хрест несімо терпеливо аж до смерти, щоби споглядать Боже буття!
З Богом ми здолаємо всі рифи, що їх ставлять слуги зла й брехні,
Бо Ісус не запита нас про падіння, але чи робили ми добро чи ні.
Поможи ж нам, Господи Ісусе, подолати самозванців тих регрес.
Нехай правда в Україні переможе, бо ж Христос воістину воскрес!
+БОРИС
благодаттю Божою
єпископ Херсонський і Каховський,
керуючий Таврійською єпархією
Православної Церкви України,
бригадний капелан
Пасха Христова 2023 року Божого
Немає коментарів:
Дописати коментар