Що казали російські історики більше півтора століття тому про наших предків?
Через 5 років після видання Валуєвського циркуляру в 1868 році у Путербузі була опублікована книга "СПИСКИ НАСЕЛЕНЫХ МЕСТ РОССІЙСКОЙ ИМПЕРІИ. ХЕРСОНСКАЯ ГУБЕРНИЯ". Наперших ж сторінках цієї книги були описані основні тогочасні уявлення про історію й етнічно-культурний склад населення Херсонської губернії: тобто територій сучасної Миколаївської, Херсонської і Одеської областей.
За статистичним дослідженням проведеними росіянами в 1857-му році кількісний склад українців від загальної кількості мешканців губернії складав 69%, в той час, коли частка росіян була всього 7,3%. Незважаючи на антиукраїнську політику, російська імперська влада була змушена визнати домінуючу роль українців на півдні України, і охарактеризовала їх таким чином:
"Отже, Українці складають нині, так би мовити, основне населення Херсонської губернії. Вони живуть як у містах, так і в селах повсюди, більш-менш значними суцільними масами або змішано з росіянами та молдаванами. В етнічному значенні вони мають безсумнівне пануюче значення: живучи в сусідстві з ними, росіяни засвоїли собі безліч українських слів і особливостей української мови, - Молдавани, хоча й не забули своєї мови, але майже всі навчилися української мови, нарешті Серби, як первісні поселенці, у половині минулого-століття, так і пізнішого, у нинішньому столітті, зовсім злилися з українцями в один народ.
...при існуванні кріпацьких відносин тут нерідкі були втечі, і траплялося, що цілі сім'ї кріпаків селян переходили від своїх власників до інших або віддалялися на хутори до колоністів і міщан, де переслідування земською поліцію було майже неможливим.
... Це все показує, що однією з причин, що підтримували в українцях схильність до втечі, була, у колишній час, споконвічна "нєрозположеность" до кріпацтва. Мало того: до відміни кріпацтва бували випадки, що українські селяни покидали осіле життя в поміщицькому селі для того, щоб вдатися до "розбоєв": складалися цілі "бродячі шайки", які діяли проти поміщиків і євреїв, і в яких ніби відбивалася остання пам'ять старого гайдамацтва.
...Та сама схильність до переміщення, тісно пов'язана з любов'ю до незалежності, виявляється і в деяких промислах, якими переважно займаються українці Херсонщини, в особливо в рибальстві, судноплавстві, чумацтві й взагалі у візництві.
...Росіяни значною мірою втратили зовнішні ознаки своєї народності - частиною через вплив українців, частиною в наслідок фізичних умов місцевості; так в їх "языкъ" увійшли елементи української мови, у способі побудови житла вони здебільшого, повинні були відмовитися від традиційних російських " избъ", а замінити них будують хати з плетні, глини й очерету і т.д."
На світлині представлено побут жителів Херсонської губернії на початку ХХ століття.
https://www.facebook.com/selokonstantinovka
Немає коментарів:
Дописати коментар