Православне Прибужжя

Слово в неділю Торжества Православ’я 2023 року Божого

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, 

благаючи прощення провин наших, Христе Боже; 

бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, 

щоб визволити створених Тобою з неволі ворожої…

(з тропаря неділі Торжества Православ’я)

Улюблені і Христі! Християни і люди доброї волі!

Свята Христова Церква відзначає нині день перемоги - той день, якого всі ми, громадяни України, як і всі люди доброї волі очікують, докладаючи надмірних зусиль, особливо упродовж останнього року. Проте для Церкви день перемоги – Торжество Православ’я – це день подолання обманних учень – єресей, що під видом благочестя і боротьби за віру зводили багатьох не утверджених у правдивій вірі. Водночас це свято сподівання, що усі перекручення здорової віри у Христа – Переможця смерти і тління – будуть подолані руками і умами справді віруючих людей, що сповняють волю Всемогутнього Бога, творячи діла любові у цьому грішному світі.

Вже рік цивілізований світ жахається від плодів нової єресі руского міра – невиправданої війни начебто православних начебто братів слов’ян проти сусідньої країни зі своєю територією, мовою, культурою, устроєм, автокефальною Церквою, історією баченням минулого, теперішнього та майбутнього. І всій ці варварські звірства благословляються єресіархом, що зве себе патріархом Московським і всієї Русі і претендує на духовне лідерство в Україні.

Причинами нашого відпадіння від Істини завжди є гріх, тому шлях перемоги починається із покаяння – зміни способу мислення. Ми, як християни, покликані подивитися на ситуацію очима Слова Божого, очима віри у Предвічну Любов, - і тоді усвідомимо причинно-наслідкові зв’язки наявної кризи. Як державна спільнота громадян ми часто нехтували, і, на жаль, часто далі нехтуємо засадничими принципами безпеки та розвитку, що повинні нас єднати, особливо у час війни – рідна мова, рідна армія, рідна Церква, рідна держава. І через рік активної війни мова ворога не повністю покинула наш інформаційний простір, що протиправно монополізований; винагороди військових знизились, що призводить до демотивації; значна частина громад, що вважають себе православними, заперечують українську мову богослужіння та автокефалію Православної Церкви, підкреслюючи у такий спосіб свою неправославність; тексти молитов не дають однозначної певності за яку саме державу моляться, корупційні схеми під час війни однозначно послаблюють державу. І це все відбувається на фоні незакриття необґрунтованих судових справ проти безперечних героїв оброни держави і одночасного неосудження та випуск за кордони держави явних корупціонерів.

Корупція – це іржа будь-якого суспільного та державного механізму, як і гріх – іржа людської душі.

Отож, немає іншого шляху визволення від зовнішнього ворога та перемоги, як подолання ворога людського роду у власній душі через єднання з Христом, Котрий втілився, страждав, був розп’ятий і воскрес. Споглядаючи на цей образ перемоги добра над злом, наслідуючи цей шлях перемоги, ми здатні ставати і співтворцями перемоги, творячи добро та уникаючи зла, творячи діла любови та блокуючи ненависть. А більшої любові немає, як хто душу свою віддає за друзів своїх – нагадує нам сам Спаситель світу (Ів. 15:13). 

Нинішнім прикладом для наслідування віри є тезоіменний благовірний Київський князь Ярослав Мудрий, пам’ять котрого відзначає Церква. Правитель, котрий зумів не тільки збройно подолати ворогів – попередників нинішньої московської орди, але й стати великим будівничим те тільки храмів і споруд, але й центру освіти і просвіти, дипломатичним будівничим об’єднаної Європи, як тесть європейських династій, християнський законотворець і борець за фактичну автокефалію Київського престолу.

Тому пильнуймо, щоб і наші діла у цей час посту і боротьби за свободу і правду наближали нас до Виконавця віри – Христа, Котрий дарує нам перемогу, мир і благословення навіки. Амінь.

+ Борис, благодаттю Божою єпископ Херсонський і Каховський, керуючий Таврійською єпархією Православної Церкви України, бригадний капелан ЗСУ

https://www.facebook.com/mich.busk