Православне Прибужжя

СОБОР ТРЬОХ ВСЕЛЕНСЬКИХ СВЯТИТЕЛІВ.

12 лютого православні християни вшановують пам'ять святителів вселенського масштабу: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Кожен з трьох Отців Церкви яскраво потрудився у свій час, і залишив для нащадків велику богословську спадщину, якою користуємось і сьогодні.

Хто зі святих - найбільший? Багатьом із сучасників це питання неодноразово спадало на думку. Але за якими критеріями виміряти святість?

У грецькій мові святість позначають такими словами, як божественний, священний, благочестивий. Слов’янське коріння слова святість - світло. Звісно, йдеться про Світло Божої благодаті, яке просвітлює всяке творіння. Світло, яке здатне, подолавши пітьму гріха, висвітлити в людині Образ і подобу Божу.

"Будьте досконалі, як Отець Ваш Небесний досконалий", - закликає усіх нас Христос. Коли ж апостоли просили показати їм Отця, зауважив: "Хто бачив Мене, той бачив Отця". Отже, шлях святості - побачити Христа та максимально розкрити в собі Його досконалість - наскільки це можливо для людини.

Кожен зі святих робить це в свою міру. Проте мало знайдеться таких, які б зрівнялися в цьому з трьома святителями - Василієм Великим, Григорієм Богословом та Іоаном Золотоустим. Кожен із них у календарі має свій, окремий день пам’яті. Але 12 лютого вони прославляються одночасно, і день цей носить назву Собору Трьох Святителів. Чому?

У IV столітті християнство, яке щойно вийшло з катакомб, зазнало нової біди - численних спотворень у богослів’ї та побуті. Усі троє святителів зробили величезний внесок у перемогу над ними, закріпивши богословські та морально-етичні основи Церкви.

Василій Великий став зразком архіпастиря, який міцністю духу переміг аріан (єретики, які не визнавали Ісуса Христа Богом та вчили про Христа як досконале й вище Боже творіння), не зважаючи на їхню підтримку з боку імператора. Суворий аскет і блискучий церковний адміністратор, Василій залишив нам безцінний дар - складену ним Літургію. А його піклування про бідних не знало меж, простягаючись до створення розвиненої інфраструктури з богаділень, лікарень і притулків.

Так само упорядковану ним Літургію та систему захисту нужденних залишив по собі Іоан Золотоустий. А слова його проповідей крізь століття продовжують закликати до чистого, побожного життя, до турботи про бідних, до милосердя і соціальної справедливості.

Нарешті, видатний мислитель та співець Святої Трійці, аскет і молитовник Григорій Богослов своїми проповідями й творами змусив навернутися до Православ’я величезну кількість відпалих аріан, підкоривши їх вченням про Богопізнання.

Поступово між християнами виникла суперечка: хто із цих святителів вищий за своїм достоїнством та більше догодив Богу? Дійшло до того, що в середовищі православних сталося розділення. Це нагадувало давні часи, коли деякі першохритиянські громади казали про себе: "Ми - Петрові", а інші - "Ми - Павлові", на що самі апостоли зауважували: пам’ятайте, що усі ви - Христові! Схожа ситуація склалася і в Візантії: частина християн почала називатися василіанами, інші - григоріанами, треті - іоанітами.

Щоб покласти край цьому непорозумінню, у 1084 році сталося диво. Ці святі з’явилися у видінні єпископу Євхаїтському Іоану та промовили: "Ми рівні перед Богом. Скажи християнам, щоб вони залишили розбрат і берегли спільну любов. Зроби для нас свято в один день, і ми всім, хто звертатиметься до нас про молитовну допомогу, намагатимемося сприяти у спасінні душі".

Відтоді всі троє святителів з’явилися на спільній іконі. А разом із цим - на честь Трьох Святителів почали освячувати православні храми.

Головний урок, який ми отримуємо нині від святих Григорія, Василія та Іоана - це урок Єдності, адже, не зважаючи на різні вподобання, смаки, політичні погляди та бачення майбутнього, всі ми - діти єдиної країни, над усіма нами - Єдиний у Трійці Бог, Ім’я Якому - Любов, і виконання Заповідей Якого здатне об’єднати усіх нас в справжню духовну родину!