Поцілунок в храмі.

 Часто віряни запитують, чи так обов‘язково цілувати хрест, ікони або руку священника. Ні, не обов‘язково. Обов‘язковим є наше розуміння значення цього процесу. Сам процес є винятково добровільним. Цілуючи образи чи мощі, потрібно усвідомлювати, що ми прикладаємо уста не до предмету, не до церковного атрибуту, а до першообразу - Спасителя, Богородиці та Божих святих. Цілуючи руку чи поручі священнослужителю ми віддаємо шану не скільки самій особистості священника, скільки його сану, поціновуємо його рішення присвятити своє життя служінню Всевишньому. Через десницю служителя Церкви просимо благословення у Отця Небесного. Та щонайперше, поцілунок має бути не вимушеним, а щирим. Цілуючи хрест чи ікону щиросердно возносімо наш поцілунок до Першообразів, а даруючи цілування священнику, отримуймо благословіння, як символ поцілунку Христа.