Православне Прибужжя

ВАСИЛЬ ЙДЕ ЗАМІЖ ЗА ПЕТРА…

Уявіть таку суперподію в селі та оцінку мешканців громади неординарної новини. Адже на сільському весіллі є свої звичаї та обряди, як-от кидання нареченою віночка для майбутніх пар, пісня про зятя та невістку (хоч би не переплутати!), «обтанцьовування» юних дівчаток молодою (а тепер уже й хлопчиків?). А колись в українців був досить щемливо-інтимний обряд під назвою «комора», в якій проводили першу шлюбну ніч молоді і на ранок батьки виставляли на всезагальну оцінку доказ цнотливості молодої жінки… Що не кажіть, а одностатеві сучасні шлюби нагадують кошмарний сон на тлі консервативно-позитивного суспільства, яке донині чітко й правильно розуміє терміни «невістка», «зять», «свекруха», «теща».

Станом на 2026 рік в Україні одностатеві шлюби офіційно не визнаються, а Конституція (ст. 51) визначає шлюб як союз жінки та чоловіка. Водночас, через необхідність виконання євроінтеграційних зобов’язань та захисту прав людини, у Верховній Раді обговорюються законопроєкти про реєстровані цивільні партнерства, хоча суттєвого прогресу в їх ухваленні не досягнуто. Зате станом на початок 2026 року одностатеві шлюби офіційно дозволені та юридично визнані у понад 35 країнах світу, переважно в Європі, Америці та деяких частинах Азії (наприклад, Тайвань, Таїланд). Першою країною, що узаконила такі шлюби, стали Нідерланди у 2001 році.

Нестримний фонтан «демократичності» і «прав людини» вершить своє бачення «вольності» стосунків. Наука (біологія, психологія, соціологія) розглядає тепер одностатеві взаємини як природний варіант сексуальної орієнтації людини, що зустрічається також у багатьох видів тварин. Одностатеві шлюби — це соціально-правове визнання таких союзів, спрямоване на забезпечення рівних прав соціальної стабільності та захисту прав людини. Чомусь почастішали випадки прихованої жіночності у чоловічому тілі й навпаки. Це плід психологічної фантазії чи незагнузданої моди?

Лише у третьому тисячолітті розпочалось офіційне визнання та узаконення шлюбів між одностатевими партнерами – чоловік із чоловіком, жінка з жінкою. Старожили наших сіл і містечок взагалі не пригадують таких проявів «цікавої» любові серед земляків багатьох поколінь. Навіть випадків приховування чогось подібного не збереглося у пам’яті людей. Можливо, тому, що громади жили за принципом однієї дружньої родини, формували нетлінні цінності на основі Божих заповідей і боялися порушити їх. Одностатева дружба підлітків так і залишалася міцною дружбою у дорослому віці й не переростала «у щось більше». Адже Біблія визначає шлюб виключно як союз між чоловіком і жінкою, заснований на текстах Буття 1:27, 28, і розглядає одностатеві інтимні стосунки як гріховні (Левит 18:22, 1 Коринфян 6:18). У Святому Письмі немає прикладів схвалення одностатевих шлюбів; гомосексуальна поведінка засуджується. Божий задум для шлюбу — це гетеросексуальний союз. Тексти, такі як Левит 18:22 та 20:13, прямо забороняють статеві зносини між людьми однієї статі, називаючи це «мерзотою». У 1-му посланні до коринфян 6:9-10 та до римлян 1:26-27 гомосексуальні акти згадуються як поведінка, що суперечить Божій волі.

Саме за Божим промислом вирівнюється кількість новонароджених дітей за статевими ознаками конкретно у кожному поселенні. Творець передбачає майбутню долю людини і забезпечує їй пару на сімейне життя. Впливати людині на стать своєї дитини за посередництвом науки заборонено.

Відомий винахідник Ілон Маск і відома співачка Ґраймз вирішили перейменувати своє новонароджене немовля і тепер його звати X Æ A—Xii Маск. І як заявив його батько, дитина вибере свою стать, коли стане дорослою. А все через те, що Джена Вілсон, дочка Ілона Маска, яка є першою серед 14 дітей мільярдера, розірвала зв’язок із батьком і відкрила скандальні деталі свого народження. Вона заявила, що її стать була купленою й оплаченою, і висловила обурення тим, що вибір статі дитини під час штучного запліднення (ЕКЗ) взагалі дозволений.

Вів’єн, яка раніше носила ім’я Ксав’є, народилася під час шлюбу Маска з першою дружиною, письменницею Джастін Вілсон. Дочка мільярдера розповіла, що її обрали хлопчиком, адже батьки скористалися можливістю обирати стать дитини під час ЕКЗ.

«Моя призначена від народження стать була товаром, який купували й оплачували. Тому, коли я була жіночною в дитинстві, а потім виявилася трансгендерною, я йшла проти проданого продукту. Це було грошовою угодою. Це взагалі законно?!» – написала Вів’єн.

Як бачимо, хто має гроші, хоче перебрати на себе повноваження Того, Хто дає їй життя і, відповідно, обирає стать людини.

Наша держава, зближуючись із Європою, стоїть на порозі радикальних змін щодо одностатевих шлюбів. Відомі люди шоу-бізнесу, спортсмени, бізнесмени, політики привселюдно заявляють про власну нетрадиційну сексуальну орієнтацію, аби бути щасливими чи ще більш відомими? На сьогодні в Україні одностатеві пари не можуть укласти шлюб, усиновити дитину спільно або автоматично спадкувати майно партнера. Заяви Президента у 2022-2023 роках підтвердили, що за умов воєнного стану зміни до Конституції щодо визначення шлюбу неможливі. Були поодинокі прецеденти, коли суди визнавали фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі. Дослідження показують поступове зростання толерантності, зокрема серед молоді, хоча питання залишається дискусійним у суспільстві. Адже молодь нині позбавлена чуття єдиної спільноти завдяки інформаційній насиченості й обмеженості спілкування віч-на-віч, отож створює власний світ в особистій далеко не об’єктивній «бульбашці».

Незважаючи на петиції та заклики правозахисників, на початку 2026 року законодавство залишається незмінним у питанні визначення шлюбу.

Біблія описує шлюб як священний, довічний союз, установлений Богом між одним чоловіком та однією жінкою (Буття 2:24). Шлюб – це не просто цивільна угода, а завіт, у якому подружжя стає «одним тілом», зобов’язуючись до вірності, любові та поваги, що відображає стосунки між Христом і Церквою.

Вислів «іти під вінець» якраз і свідчить про Боже благословення на щасливе сімейне життя між чоловіком та жінкою, аби уникати розпитувань у подружжя, хто з них «плюс» і хто з них «мінус».

Віталій КЛІМЧУК, головний редактор журналу «Волинські єпархіальні відомості»