Православне Прибужжя

4 ГРУДНЯ – ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ВАРВАРИ

У цей день особливо вшановуємо святу Варвару, а чотири парафії нашої єпархії відзначають престольний празник.

Варвара народилася в місті Іліополі (теперішня Сирія) в знатній язичницькій родині наприкінці ІІІ ст.

Батько дівчини Діоскор, який рано втратив дружину, хотів уберегти свою красиву дочку від сторонніх поглядів та позбавити її спілкування з християнами. Він звів для дочки замок, з якого могла виходити тільки за його дозволом.

Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу, Варвара часто відчувала бажання дізнатися про свого істинного Творця. Коли приставлені до неї вчителі говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: «Тільки один повинен бути такий Бог, що Сам має власне буття». Так свята Варвара навчалася пізнавати Творця від споглядання творінь видимого світу.

З часом до Діоскора почали приходити багаті та знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, проте почув рішучу відмову. Діоскор вирішив, що з часом настрій дочки зміниться й у неї з’явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що у спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до сімейного життя.

Одного разу, коли Діоскор був у тривалій подорожі, Варвара познайомилася з місцевими християнками, які розповіли їй про Триєдиного Бога, про Божество Ісуса Христа, про Його втілення від Пречистої Діви та добровільне страждання і воскресіння.

У той час в Іліополі проїздом перебував священник під виглядом купця. Дізнавшись про це, Варвара запросила пресвітера до себе та попросила звершити над нею таїнство Хрещення. Просвічена благодаттю, Варвара ще з більшою любов’ю звернулася до Бога. Вона обіцяла присвятити Йому все своє життя.

За час відсутності Діоскора у його домі зводили кам’яну вежу, робітники за наказом господаря повинні були спорудити два вікна з південної сторони будівлі. Але Варвара, прийшовши одного разу подивитися на будівництво, вмовила їх зробити третє вікно – на честь Пресвятої Трійці. Коли ж повернувся батько, то зажадав пояснень. Почувши від своєї дочки про символіку трьох вікон, Діоскор дуже розлютився. Він кинувся на неї з мечем, проте Варвара встигла вибігти з дому та сховалась у гірській ущелині.

Увечері Діоскор, за вказівкою одного пастуха, знайшов Варвару та з побоями притягнув додому. Зранку відвів її до міського правителя і сказав, що вона відкидає богів, і якщо не навернеться до них знову, то не буде його дочкою.

Довго переконував градоначальник Варвару не відступати від древніх законів та не противитися волі батька. Але дівчина мужньо викривала оману ідолопоклонників і сповідувала Ісуса Христа Богом. Тоді її почали сильно бити і відвели до в’язниці. Вночі, коли її розум був зайнятий молитвою, їй явився Господь і сказав: «Не бійся, наречена Моя, бо Я з тобою. Я бачу подвиг твій і полегшу твої страждання…»

Наступного дня всі були здивовані, що на її тілі не залишилося ніяких слідів недавніх катувань. Побачивши таке диво, християнка Юліанія відкрито сповідала свою віру та оголосила бажання постраждати за Христа.

За наказом правителя мученицям відтяли голови. Святу Варвару стратив її батько Діоскор. Сталось це 4 грудня 306 року. Незабаром безжального батька уразила блискавка.

Мощі великомучениці Варвари в VI ст. було перенесено до Константинополя, а в XII ст. дочка візантійського імператора Олексія Комнина Варвара, одружуючись із великим князем Київським Святополком-Михайлом Ізяславичем, привезла їх із собою до Києва. Вони перебували в Михайлівському Золотоверхому монастирі до його зруйнування більшовиками, а нині – у Володимирському соборі столиці.

Престольне свято відзначають парафії в селах Черкаси Ковельського, Небіжка Ківерецького, Рудка-Червинська Камінь-Каширського та Угринів (цвинтарний храм) Горохівського деканатів.

Цього дня 30-річчя освячення відзначає церква Різдва Пресвятої Богородиці у Рожищі, а священник Ігор Кухта, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Мизове Старовижівського деканату, святкуватиме 30-ліття висвяти.

Усі події 4 грудня за єпархіальним календарем – ось тут: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/kalendar/2025/12/04/ 

На фото: Ікона «Свята Варвара з житієм» XVII ст. із с. Колмів Горохівського деканату (Луцький р-н), яка зберігається в Музеї волинської ікони.