Православне Прибужжя

21 жовтня Свята Церква вшановує памʼять святого преподобного Іларіона Великого.

Святий преподобний Іларіон Великий народився близько 291 року неподалік Гази, у Палестині, у побожній за духом, але ще сповненій давніх язичницьких звичаїв землі. Він був освіченим юнаком, навчався в Александрії, де прийняв християнство. Там же він вперше почув про преподобного Антонія Великого — і серце юного Іларіона запалало бажанням служити Богові всією душею.

Він вирушив у Єгипет, щоб побачити Антонія, і провів із ним кілька місяців, спостерігаючи його молитву, мовчання й силу духу. Повернувшись до Палестини, Іларіон оселився сам у пустелі, неподалік рідного міста, і став першим, хто започаткував у Святій Землі чернече життя за прикладом єгипетських пустельників.

Його життя було сповнене крайньої аскези: він їв лише трохи фініків і трав, спав на землі, носив одну одежу. Але головною його силою була молитва. Диявол, який не міг знести такої ревності, посилав йому страхіття, видіння, спокуси, проте Іларіон усе долав вірою. І саме тому Господь дарував йому дар чудотворення.

До його келії почали приходити натовпи людей: хворі, скорботні, одержимі. Він зціляв їх, молячись коротко й просто:

«Не я тебе зціляю, а Христос, Син Божий».

Так навколо нього поступово виникли численні оселі подвижників, і Палестина, що раніше не знала чернецтва, стала землею молитви.

Коли слава про нього розійшлася далеко, Іларіон став шукати усамітнення — переходив із місця на місце: з Палестини на Єгипет, з Єгипту на Сицилію, потім до Далмації і нарешті до Кіпру. Там, у тиші, він провів останні роки життя, відійшовши до Господа близько 371 року.

Святий Іларіон залишив Церкві був живим прикладом: що справжнє життя в Бозі починається не в словах, а в тиші серця. Його подвиг — це шлях людини, яка шукає Самого Бога.

Пам’ять преподобного Іларіона Великого Свята Церква вшановує 21 жовтня .

#святийдня