Православне Прибужжя

30 СЕРПНЯ – ПАМʼЯТЬ СВЯТИТЕЛІВ ОЛЕКСАНДРА, ІОАНА І ПАВЛА, ПАТРІАРХІВ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИХ

Святителі Олександр, Іоан і Павло, патріархи Константинопольські, жили в різний час, але всі вони зіткнулися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви. 

Святий Олександр (325–340) був хорєпископом (вікарієм) при першому патріархові Константинопольському, святителеві Митрофанові (315–325), і через його старість заміняв його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріан (325). Перед смертю святитель Митрофан заповів обрати на Константинопольський престол свого вікарія. Тоді святішому патріархові Олександрові довелося боротися з аріанами та язичниками. 

Одного разу в суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: "Іменем Господа нашого Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!", і язичник раптово онімів. Коли ж він знаками висловив визнання своїх помилок і переконання в правильності християнського вчення, то мова повернулася до нього, і він увірував у Христа разом з багатьма іншими філософами-язичниками. 

За молитвою святителя Олександра був покараний єретик Арій. Він удавано погодився вступити в спілкування з православними, і імператор, святий Костянтин Великий, призначив день прийняття Арія. Усю ніч молився святитель Олександр, просячи Господа не допустити, щоб єретик вступив у спілкування з Церквою. Вранці, коли Арій урочисто йшов до церкви, оточений царськими радниками і зброєносцями, на Константиновій площі він був уражений хворобою – його черево розірвалося, і нутрощі випали.

Святіший патріарх Олександр, багато потрудившись, помер на 98 році життя у 340 році. Про нього згодом згадував у похвальному слові до жителів Константинополя святитель Григорій Богослов (Назіанзин) (пам'ять 25 січня).  

Святитель Іоан Постник (582–595) особливо згадується Церквою 2 вересня (відомості про нього розміщені під цим числом).