Православне Прибужжя

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА

 1. Своє нове ім'я – Петро (грец. Камінь), Симон отримав від самого Господа Ісуса Христа (Мф.16: 18). У Новому Завіті зустрічається й інший варіант імені Петро - Кіфа (Ін.1: 42; 1Кор. 9: 5).

 2. Петро - єдиний з 12-ти апостолів, про якого в Новому Завіті сказано, що він був одружений (Мк.1:30; 1Кор.9:5). Пізніше переказ розповідає про його дітей.

 3. Петро був одним із трьох найбільш наближених учнів Господа, який бачив чудо воскресіння дочки Іаіра, Преображення Господнє і був свідком останньої гефсиманської молитви Спасителя.

 4. Очевидно, Петро був першим з апостолів, який удостоївся бачити воскреслого Господа (1Кор.15:5).

 5. Будучи громадянином Tapса, Павло від народження мав римське громадянство (Дії 22:25). Він належав до партії фарисеїв і здобув освіту у знаменитого іудейського рабина Гамаліїла (Діян. 22:3; 23:6).

 6. Єврейське ім'я Павла при народженні Савл (Саул, Шауль). Щодо його латинського імені Павло («маленький»), то існують різні версії про його походження. Дуже поширена думка про те, що після звернення до християнства Савл змінив ім'я на Павла. Більш вірогідні версії про подвійне ім'я, як і в багатьох євреїв діаспори, або про те, що Павло – це прізвище, що знаходиться у його повному римському імені.

 7. Хоча на підставі слів самого ап. Павла (1Кор. 7:7-8) часто робиться висновок про те, що він ніколи не був одружений, існує ряд свідчень про те, що він був одружений (про це повідомляють Климент Олександрійський, свт. Амвросій Медіоланський, блж. Ієронім Стридонський).

 8. Ап. Павло, місіонерським подорожам якого присвячена більшість книги Діянь, пройшов грандіозний шлях, невпинно проповідуючи Євангеліє на значній частині Римської імперії. Загальна довжина його подорожей як по суші, так і по морю становить понад 20 тисяч кілометрів.

 9. Послання ап. Павла християнським громадам різних міст становлять значну частину корпусу новозавітних книг.

 10. Спільне шанування первоверховних апостолів у Римі виникло дуже рано – мабуть, відразу після їх мученицької кончини. І, незважаючи на те, що останки двох апостолів були поховані в різних місцях, їх пам'ять, наскільки можна судити з наявних джерел, з самого початку відбувалася в один день 29 червня (12 липня за н.ст.). Спільне літургійне шанування Петра і Павла поза Римом встановилося пізніше IV століття.

https://www.facebook.com/share/194qckrxGE/