ПОСЛАННЯ-ВІТАННЯ
З НАГОДИ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
„Зруйнував Ти хрестом Твоїм смерть і відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість змінив і апостолам проповідувати звелів, що воскрес Ти, Христе Боже”. (Воскресний тропар гл.7)
І знову в час війни й випробувань ми зустрічаємо це свято понад святами – Воскресіння Христове! Подія, що й нині надихає горливців Правди ризикувати своїм життям задля порятунку інших у надії на життя вічне і воскресіння по смерті. Ісус Христос, ще перебуваючи поміж людьми, сказав: „Немає більшої любові, як хто душу свою кладе за друзів своїх” (Ів. 15:13).
„Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому”. (1 Ів. 4:19)
Бунт проти Бога, як брак любові, проявляється у свідомому гріху людини, а війна, та ще й освячувана представниками церкви, стає важким суспільним гріхом, що руйнує не тільки людські долі, життя, але намагається зруйнувати довіру до Церкви, як явища, як інституції, що служить Правді і справедливості. Недарма світлої пам’яти Патріярх Димитрій, чверть століття відходу якого минає цьогоріч, молився - Врозуми тих, що вважають себе православними, а нас, православних, неволять, щоб вони залишили наш народ у спокої. Саме наш народ передав їм православну віру, навчив їх усього, що було треба, а вони стали такими немилосердними. Ми не жадаємо вдячности. Наші предки робили для них усе задля Твого, Господи, Царства і спасіння всіх, хто не мав віри. Врозуми їх, Господи, і наш народ врозуми, що він від Тебе й Твого Апостола отримав святу віру і благослови відродження нашої Церкви. Амінь.
Христове воскресіння після невиправданих страждань безгрішного, несправедливого смертного засуду, розп’яття показує нам шлях боротьби за добро і правду, шлях, що надихається вірою у перемогу добра над злом, вірою у життя після смерті. „Де твоє, смерте, жало? Жало смерти – гріх, а сила гріха – закон. Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. (1 Кор., 15, 55-57).
„Не надійтеся на князів, на синів людських, у них немає спасіння” (Пс. 145, 3) – тисячоліттями звучить як рефрен попередження від помазаного на правління царя псалмоспівця Давида. Слова, що звучать нагадуванням у Літургії Церкви протягом більшої частини літургійного року, які, однак, не згадують чи забувають сучасники. Ми намагаємося знайти допомогу у „цивілізованого світу”, допомогу у демократичному світі, допомогу у суспільства з християнськими цінностями свободи і демократії, а тим часом – „Допомога наша у Господі, Котрий сотворив небо і землю” (Пс. 124:8)
Земні правителі намагалися, намагаються і будуть намагатися заволодіти і поділити сотворене Богом, лукаво спекулюючи релігійними почуттями, риторикою, ритуалами, але останнє слово завжди за Богом – серцевідцем кожної особи!
Саме свято найбільшої любови – Воскресіння Христове вселяє віру опущених, принижених, зганьблених, але істинно віруючих у Творця – у перемогу Бога над дияволом і його слугами, у перемогу добра над злом, у перемогу життя над смертю!
„Хоч ще важка нас жде дорога, щодня, щомиті йдім до Бога, несім Йому святу любов!” – нагадував нам ще на початках незалежности нашої України поет-економіст професор Володимир Вихрущ. Ця формула перемоги і нині звучить актуальною у час війни і страждань. Ця формула закликає нас до тверезого сприйняття дійсності та відповідальної праці задля спільного результату з вірою в Господа, Його милість до кожного з нас та нашого багатостраждального народу та покров Його Пресвятої Матері Вседіви Марії.
Хай Воскреслий Христос обдаровує нас вірою, любов’ю і витривалістю, тверезим розумом і непохитною волею до перемоги і творення добра, обнадіює нас Своїм Словом Істини і веде нас до єдности в головному та любови в різноманітності дарів і талантів, благословляє перемогою і справедливим миром, здоров’ям і всіляким добром!
„Воскресіння день – просвітімось люди і один одного обіймімо!” (Стихира Пасхи)
Всі прагнуть перемоги без страждань,
Без слідування з Богом на Гологофу,
Без покаяння прагнуть сподівань
Змінити щось, когось довкола знову…
Великдень – наша Пасха – перехід
Від ницості, гріха до зміни думки,
Бо ж шлях до Воскресіння - через смерть,
Через випробування, зцілення стосунків.
Усі ми викуплені Богом через хрест,
Через страждання Його втіленого Сина,
Котрий на землю нам приніс не мир, а меч,
Щоб дбали ми за ближніх до загину…
Оця любов найвища на хресті
Так часто нині втілюється в воях,
Котрі на плечах носять не мечі,
Але сучасні засоби до бою!
Війна триває безліч поколінь -
Війна прадавня поміж добрими і злими,
І демони вкриваються пером,
Неначе ангели, щоби здобути сили.
Ці сили ниці йдуть лиш на обман
І руйнування справедливості і миру…
Ми знову молим Бога – дай капкан,
Щоби виловлював лукавих і нещирих…
Бо ж як Христос хрестом здолавши смерть,
Приніс нам перемогу над зухвальством,
Так просим нині зруйнувати вщерть
Усіх бісівських слуг їх марнославство.
Даруй же нам, о Господи Воскреслий,
Правдивий мир, що після перемоги,
Щоби ми спільно слово вдячності піднесли
Добро творили без усякої знемоги!
Життя над смертю вже здобуло перемогу -
Хай пісня вдячна лине до небес,
Єднаймось, українці, без тривоги,
Адже Христос воістину воскрес!
+ БОРИС,
благодаттю Божою
єпископ Херсонський і Каховський,
керуючий Таврійською єпархією
Православної Церкви України,
бригадний капелан
Пасха Христова 2025 року Божого
Немає коментарів:
Дописати коментар