Православне Прибужжя

ПОСЛАННЯ-ВІТАННЯ

З НАГОДИ РІЗДВА ГОСПОДА 

НАШОГО ІСУСА ХРИСТА 

І НОВОГО 2025 РОКУ БОЖОГО

Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! (Євр. 1:13)) 

Знову в час болю втрат і страждань війни ми зустрічаємо Воплоченого Бога, відзначаємо подію Народження Передвічного і сподіваємось на дарування нам перемоги над знахабнілими во-рогами.

Ісус з’являється у наш створений світ, щоб здолати давню ворожнечу між добром і злом, між слугами Бога і рабами диявола, що виникає або через незнання істини, або через зухвале її іг-норування.

Тому Воплочений Христос у своїй проповіді закликає – „пізнайте правду, а правда вас вільними зробить!” (Ін. 8:32). Дезінформація завжди є передвісником і супроводжує усякі війни. Спочатку в полон потрапляє свідомість, а вже потім може настати рабство тілесне. Отож відзна-чення Різдва Христового є прямуванням до Сонця Правди. Цей символізм святкування закладений і в час звершення свята – в час, коли збільшується світловий день після найдовшої ночі. Ця ніч піть-ми і смерті зі сходу нашої держави насувається понад 10 років. Часто це спонукає до зневіри, апатії, що і є справжньою метою ворога. Згадування подій спасіння і їх відзначення, прослава нашого Благодійника є одвічним способом відновлення ментального здоров’я, механізмом стійкості та не-зламності.

Слава на висотах Богові, і на землі – мир, між людьми – добра воля! (Лк. 2:14). У цих словах ангельського співу, що лунав у при народженні Спасителя у Вифлеємі Юдейсь-кім, закладений механізм нашого порятунку – повсякчасна вдячність Богові за даровані людству благодаті, закладений механізм справжнього справедливого миру – миру, що походить від Бога і доброї волі людей. Тому прославляти Господа ми покликані у всякий час – у час радости і горя, у час свята і праці, у час сприятливий і загрозливий. Найвищою ознакою такої прослави і нині за-лишається цей чин подвигу безкорисливої любові задля ближніх – чин, що звершують тисячі на-ших Героїв, незважаючи на численні недопрацювання чи навіть відверті зловживання співвітчиз-ників в тилу.

„Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну” – століттями вже закликає народ до Втіленого Сина Божого. І нині, в час страшної війни, знову оновлює своє благання – „Там во Бахмуті, де стріли чути, де стільки цвіту вже полягло… ” На жаль ця фор-теця Бахмут повторюється все на нових і нових населених пунктах Донеччини, сходу та півдня на-шої багатостраждальної боголюбивої України. Змінюються політики, змінюються обставини, але незмінним залишається Господь, Котрий Єдиний дарує перемоги. Тому наше святкування покли-кане прив’язати нас, грішних, до Єдиного Безгрішного, адже без волі Господа і волосок за нашої голови не впаде – „Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете” (Лк. 21:17-19).

Отож просімо Родженного Богочоловіка додати сил і снаги, здоров’я і сприяння, мужності і смирення, терплячості і перемоги у слідуванні до Світла з темряви розпачу і гріха, добробуту в умо-вах безнадійних руйнацій, світлої надії в умовах безпросвіття, віри в непереможність під покровом Пречистої Матері нашого Господа, любові до ближніх, співгромадян, партнерів та, навіть, ворогів, що фактично сприяють своєю безумністю нашому спасінню, нашому беззастережному упованню на Всемогутнього Творця.

Хай Дитя мале на сіні подасть єдність Україні, мир, добро і перемогу українському народу, Церкву хай утверджує і єресі розпорошує, заблуканих навертає, з неволі визволяє, від ворожих під-ступів на фронті і в тилу хай захищає, любов примножу, сім’ї укріплює, міста і села розбудовує Своєю благодаттю і милістю, щоби ми вдячно повсякчас прославляли Єдиного у Тройці Бога, і в усіх небезпеках та розпачах продовжували закликати до Господа про допомогу, отримуючи впев-неність у перемозі, співаючи життєствердні слова Великого Повечір’я -

З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!

Народження святкуєм в час смертей…

Народження Життя і Воскресіння –

Маля Могутнє, Бог нових ідей

Приходить в світ, щоб дати нам спасіння!

А світ і далі забавляється гріхом

І ненавистю, жадністю, розбоєм…

І все ж – співаймо Господу псалом –

І запанує Він над нашим боєм!

Хай запанує Дитя Боже у серцях

І спопелить усе лукаве і нікчемне,

Щоб засіяла радість ув очах –

Бо ж боротьба за волю недаремна!

Просім, як ті бідненькі пастушки,

Просім Ісуса про життя і перемогу

І принесім дари, наче волхви,

Хоч боремось ми часто до знемоги…

Несімо в дар і серця свого жар,

І віру в Бога, і довіру до народу,

Несім любов, як заповідь, скрижаль

І добрі справи, що зберіг Господь свободу!

Не знемагаймо в своїх почуттях,

У боротьбі і праці задля правди,

Єднаймось в прикрощах, щоби долати страх,

Щоби долати ворогів і кривду!

На те бо Бог зійшов, як Немовля,

Хай морок вже війни в нас випогоджується,

Приймім Ісуса у життя вже не здаля –

Добро творім, адже Христос народжується!

Славімо Його!

+ БОРИС                                               

                                               благодаттю Божою 

єпископ Херсонський і Каховський, 

керуючий Таврійською єпархією 

Православної Церкви України,

                                             бригадний капелан

Різдво Христове 2024 року Божого