Домога-3039

20 лист. 2024 р.

Рекомендую два цікавих посилання для тих, хто цікавиться історією українського автокефального руху в 1920-х на Херсонщині. В Херсоні осередком цього руху став саме храм мучениці цариці Олександри, який і нині є частиною Православної Церкви України у складі Херсонської єпархії.
+ + + 
"У 1921 році в храмі вже колишньої 2-ї жіночої гімназії була заснована парафія Української Автокефальної Православної Церкви. 7 жовтня 1922 року ця релігійна громада церкви святої мучениці Олександри була зареєстрована у Херсонському виконкомі згідно заяви. До парафії належали 50 членів на чолі із священиком о. Кирилом Липовецьким.
Інших церков херсонські українці не отримали, хоча й мали наміри цього добиватися, а квартира Снігового взагалі нагадувала консисторію автокефалії Херсонщини, за свідченням вчителя Олександра Парасенка, позаяк кооператор постійно приймав у гостях як високе керівництво церкви (наприклад, миколаївського єпископа Пилипа Бучила у 1922–1923роках, так і посланців із регіонів Херсонщини (автокефальна церква була ще в місті Берислав та на Скадовщині).
У 1924-му автокефальну українську церкву в Херсоні було ліквідовано, а в будівлі, яку передали під клуб, залишилися складовані у підвалі українські Євангелія. Нині у цьому приміщенні діє храм святої Олександри..."
https://tyzhden.ua/iak-narodzhuvalas-avtokefaliia-u-khersoni/
+ + + 
"Зі встановленням на Херсонщині радянської влади у 1920 р. знову у середовищі українських подвижників завитала ідея створення українських парафій. Саме за ініціативи просвітян І. Челюка, А. Грабенка, Ф. Снігового й ін. 23 грудня 1920 р. у помешканні при Свято-Духівській церкві відбулися установчі збори Першої української парафії м. Херсону (миколаївська дослідниця О. Балягузова помилково вказує на те, що до ВПЦР приєдналася громада саме Свято-Духівської церкви [1, с. 111], що не є вірним і пов’язане, ймовірніше, з неуважним прочитанням протоколу зборів, де зазначено про проведення зібрання у приміщенні зазначеної церкви)… На зібранні було ухвалено типовий парафіяльний статут, що був розроблений Всеукраїнською православною церковною радою (ВПЦР). Також Ф. Сніговий висловив пропозицію «підшукати якусь окрему церкву без парафії, при якій можливо було б заснувати українську парахвію» [20, арк. 8], на що було прийнято рішення доручити М. Якубовичу та Г. Смолі ознайомитися зі становищем церков при другій жіночій гімназії та монастирьок [20, арк. 8 зв.]. На других загальних зборах 29 грудня 1920 р., які вже відбулися у приміщенні Кредитового товариства імені М. Левитського (дана організація активно підтримувала Херсонську «Просвіту» й очолювалася Ф. Сніговим), з’ясувалося, що при церкві Другої жіночої гімназії вже була заснована община. З цієї причини громада уповноважила М. Якубовича «провести переговори з головою общини при згаданій церкві та з відповідними духовними особами про передачу церкви українській парахвії»…"
https://www.researchgate.net/publication/344295608_Ukrainska_Avtokefalna_Pravoslavna_Cerkva_na_Hersonsini_1920-ti_roki

https://www.facebook.com/kulygin

Немає коментарів:

Дописати коментар