З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського
і всієї України Епіфанія
в четверту неділю Великого посту:
«Не заради того, щоби показати свої пізнання і мудрість, але підкоряючись наполегливому проханню і приймаючи його як волю Божу та заради послуху, преподобний Іоан написав книгу настанов, яку назвав Ліствицею. Бо в ній у вигляді тридцяти ступенів духовного сходження він показав шлях від початкових чеснот до найвищих.
Образ ліствиці, чи духовних сходів, він взяв з видіння, яке мав патріарх Яків, побачивши уві сні сходини від землі до неба, про що розповідається у 28-й главі книги Буття. Число тридцяти сходинок він взяв за числом років земного життя спасителя до Його явлення народу.
Ліствиця є справді важливим духовним твором, який увібрав у себе досвід боротьби зі спокусами та плекання чеснот не лише особисто преподобного Іоана, але й інших видатних подвижників. Викладаючи свої настанови у вигляді сходинок, що ведуть від початкових ступенів до найвищого стану досконалого союзу трьох чеснот – віри, надії та любові – преподобний свої поради підкріплює посиланням на Священне Писання, згадує настанови інших святих подвижників та наводить життєві приклади, свідком яких був особисто. Хоча книга ця написана як керівництво для чернечого життя, але мова її – проста і доступна, і в настановах та наведених прикладах вона є корисною для всякого християнина. Адже до духовної досконалості покликані не лише священнослужителі чи монахи, але кожна людина, бо до всіх нас звертається Господь зі словами: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48).
Церква, нагадуючи нам про життя і настанови преподобного Іоана Ліствичника саме в час Великого посту, тим самим спонукає нас бути пильними, навчатися на прикладі святих, як правильно працювати над викоріненням гріхів та зростанням у чеснотах. Через сам образ Ліствиці духовної, сходинок чеснот і подвигів, які ведуть від земного життя до небесного, від тлінного світу піднімають нас до Всевишнього Бога, ми отримуємо спонукання переглянути власне життя. Бо ми, як християни, покликані не лише не залишатися на місці чи просто йти вперед, долаючи відведений нам час життя, але покликані підніматися сходинками від землі до небес.
На цьому шляху, здобувши певний ступінь утвердження в добрих справах, утвердившись в певних чеснотах, ми не маємо заспокоюватися досягнутим, але пам’ятати, що шлях свій слід продовжувати, не зупиняючись на початкових кроках чи навіть на половині дороги. Також образ сходження від землі до неба нагадує нам і про спокуси, які чатують на подвижника. Адже біси не втомлюються у боротьбі та прагнуть, якщо можливо, навіть і тих, хто піднявся до найвищих щаблів – скинути у прірву гріха. Тому заспокоєння на шляху може бути досягнуте лише тоді, коли весь він подоланий, і коли людина вже увійшла в обитель Отця Небесного. А до того, навіть здобувши багато чеснот і утвердившись в них, слід не втрачати пильності та остерігатися підступів диявола.
Дорогі брати і сестри! Серед християн, особливо в новий час, чимало є тих, хто вважає, що вони самі собою, своїм власним розумінням та покладаючись лише на власний досвід, можуть пройти складним шляхом духовного розвитку. Ліствиця преподобного Іоана нагадує всім нам, що такі міркування – небезпечні та оманливі. Без духовної настанови, без навчання на добрих прикладах і застереження через приклади помилок, насправді неможливо правильно пройти християнським шляхом. Тому, нагадуючи сьогодні про життя та працю преподобного Іоана, про його книгу «Ліствиця», Церква спонукає і нас до навчання, до духовної обачливості, до послуху корисним настановам на шляху зростання. На тому шляху, який кожен з нас торує, прагнучи крок за кроком піднятися від життя тимчасового до блаженного життя вічного. Амінь.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/tserkva-sponukaye-nas-do-navchannya-do-duhovnoyi-obachlyvosti-j-do-posluhu-korysnym-nastanovam-na-shlyahu-zrostannya-mytropolyt-epifanij/?fbclid=IwAR2T8UzNvH-Og5NcsN_Z_z7Qoh0DV2DiAYIjvRiGDRpzS_mIvm3ZXfW9soU
Немає коментарів:
Дописати коментар