Стаття історика і краєзнавця з Гарду, Анатолія Петровського, нащадка гардівничого, уродженця сусіднього с. Богданівка (до 1803 р. - с. Гардове), яку він подав до місцевої газети "Контакт".
Загралися
21 лютого 2024 року в 16.30 УНН опублікував звістку, що Комітет Верховної Ради одностайно підтримав перейменування міста Южноукраїнська у Миколаївській області на місто Гард. Це закономірний результат фальшування, до якого вдався виконуючий обов’язки міського голови Олександр Акуленко та робоча група виконкому міста Южноукраїнська, яка готувала матеріали та організовувала комплекс заходів для перейменування міста.
Виконуючи норми закону, мною було офіційно надана історична довідка з супроводжувальним листом в. о. голови виконкому Южноукраїнська Олександру Акуленку. Виконуючи забаганки владних кабінетів «Енегоатому», він відмовив зареєструвати документ та розглядати його робочою групою. Стаття. 5 Закону про географічні назви в частині «Виявлення географічних назв, не зафіксованих у документах чи історичних джерелах, здійснюється шляхом опитування», таким чином легітимізував опитування жителів міста. Влада Южноукраїнська в котрий раз брутально використала людей. Але виносячи на опитування за географічною ознакою назву Південноукраїнськ, держслужбовці виконкому проігнорували норму Статті 1 Закону про те, що майбутня назва повинна бути прийнятною, тобто місто повинне знаходитись на півдні України та Статті 5 Закону, де назва повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об'єкта, враховувати географічні умови місцевості на якій розташований об’єкт. Координати Южноукраїнська свідчили, що місто знаходиться в центральній зоні українських земель. Звідси виносити на опитування назву Південноукраїнськ не відповідало здоровому глузду. В виконкомі довелось застерегти від фальшування Закону. Держслужбовці виконкому проігнорували мої застереження. Через ці обставини вимушено надіслав історичну довідку про визначну історичну долю Гарду в Інститут національної пам’яті. Там усвідомили дії членів виконкому міста.
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв з унормування документів, в структурі Кабміну, ретельно перевірив на відповідність нормам Закону про географічні назви, надіслані виконкомом Южноукраїнська з неприйнятною для здорового глузду назвою в опитуванні містян, ознайомився з історичними джерелами визначної історії Гарду, визнав нелегітимним опитування у Южноукраїнську та здійснив унормування нової назви. На підставі експертизи та рекомендації Інституту історичної пам’яті Комітет Верховної Ради на своєму засіданні прийняв рішення винести на затвердження сесії Верховної Ради перейменування міста Южноукраїнськ Миколаївської області в місто Гард.
В даній ситуації бентежить бажання працівників виконкому обійти норми існуючого законодавства в угоду володарів високих кабінетів «Енергоатому», виконком міської ради не виконав свого прямого обов’язку державних службовців, в своїх діяннях бути на варті існуючого законодавства, а не чиїхось забаганок. Працівники виконкому ввели в оману жителів міста при махінації з опитуванням. Зараз по місту шириться нагнітання невдоволення громадян висновками Комітету ВР, замість того, щоб дати жорстку оцінку діям місцевої влади. Збираються організувати протидію законодавству через послуги "рішал". Напрошується висновок, що в нашому місті не сформувалось громадянське суспільство. Значна частина вихідців з Росії продовжує зневажати українську мову, культуру, звичаї, історію українських земель. Процес перейменування Южноукраїнська яскраво проявив свідоме нехтування місцевою владою і керівництвом Південно-Української АЕС українською історією. Нав’язування розбрату під час війни з ненажерливою Росією, це завдання ворогів нашої держави. Віриться, що нова влада міста Гард буде шанувати історію своєї землі, буде на службі громадян для процвітання міста. Процес перейменування виявив, що місцева влада не підготовлена кваліфіковано виконувати свої службові обов’язки. Наостанок, для тих хто хизується своїми заслугами з розбудови міста, маю повідомити, що з тисячами будівельників я сам брав активну участь в будівництві ІІ та ІІІ енергоблоків Південно-Української АЕС.
Анатолій Петровський, історик з Гарду.
Немає коментарів:
Дописати коментар