З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на свято Різдва Іоана Хрестителя:
«Чому це свято незвичайне? Бо якщо міркувати з людської точки зору, то здаватиметься якраз навпаки – якраз день народження для кожної людини, для її рідних і близьких є найбільш поширеним з особистих свят. То що є надзвичайне у святкуванні дня народження?
Немає нікого іншого, навіть серед великих угодників Божих, чиє народження би вшановувалося і прославлялося. Бо всі дні пам’яті святих пов’язані не з початком, а із завершенням їхнього життя – це дні їхнього мирного упокоєння чи мученицької смерті, їхнього прославлення в лику святих чи віднайдення або перенесення їхніх мощей.
Так є тому, що насправді не народження людини в світ цей визначає її життя, але народження для вічності. Бо коли нова людина народжується на світ, то скажіть – чия це заслуга, її самої чи її батьків? Кожна розумна людна скаже, що це заслуга батьків, яких Бог благословляє народити нове життя. А дитина, немовля, завжди народжується немічною, безпорадною. Новонароджений потребує постійної опіки та догляду. І лише зростаючи протягом багатьох років дитина наповнюється досвідом та знаннями, розвивається тілесно і духовно.
А коли людина проживе життя, виявить свою волю і утвердиться у добрі, виконуючи заповіді Божі, коли через віру і добрі діла засвідчить відданість Творцю та єдність з Ним – тоді вона, хоча і відходить тимчасово від світу цього, але насправді народжується для вічності. І тому саме цей момент є підсумком її власного життя та досягнень. Тоді вже справді можна говорити про її чесноти або навпаки – про гріхи та пристрасті, можна зважити добрі та злі вчинки, за які належить їй прийняти чи винагороду, обіцяну Богом для праведників, чи покарання, призначене для грішників.
Тому ми і вшановуємо святих не в дні їхнього земного народження, але в дні, коли вони народилися для вічності. А нині ми святкуємо саме початок земного життя, Різдво Іоана Хрестителя. Бо в цій події ми в особливий спосіб прославляємо Бога, Який в особі великого пророка завершує приготування людства до прийняття Месії-Христа.
І в цьому є найперша та головна відмінність нинішнього свята від днів народження інших людей. Різдво Предтечі, як і Різдво Богородиці та Різдво Самого Христа, мають безпосередній стосунок до спасіння людства. В них виявляється особливе благовоління Боже. І тому вони відбуваються не за звичайним порядком, але як виняток і як чудо.
Господь Ісус Христос народжується непорочно, від Пречистої Діви і Духа Святого. А ті, кого Бог призначив послужити великій тайні спасіння, Приснодіва Марія та Іоан Предтеча, хоча і народжуються від земних батьків, однак в чудесний спосіб. Бо як ми знаємо, батьки їхні були неплідними і не мали дітей. І за природним порядком, досягши вже старшого віку, вони не мали і надії на батьківство. Однак благовоління Боже саме в цьому і полягало – Господь, бажаючи засвідчити особливе призначення Іоана і Марії, благословляє їхнім батькам народити дитину тоді, коли за людським міркуванням це вже було неможливим.»
Немає коментарів:
Дописати коментар