При святому Костянтині Великому і його матері Олені християнська віра, до нього гнана, стала панівною в Римській імперії.
Батько Костянтина Великого, Констанцій Хлор, поважав християн і давав їм почесні посади при своєму дворі. Син його Костянтин, народжений від Олени, пізнав християнську віру в будинку батька і з молодості звик поважати її.
Коли його батько помер в 306 році, Костянтин був проголошений західним імператором. Йому було тоді 32 роки. Він керував підданими з любов'ю і лагідністю. Але в інших областях правив злий і корисливий Максентій. У 312-му році піддані Максентія, не маючи сил терпіти його утиски, стали просити Костянтина позбавити їх від тирана. Костянтин пішов війною на Максентія, і коли він наближався до Риму, раптом, посеред дня, він і його військо побачили на небі хрест, сяючий зірками, з написом: «цим переможеш».
У ту ж ніч Костянтину з'явився у видінні Сам Христос і повелів йому зробити прапор на подобу хреста і зобразити хрест на щитах і шоломах воїнів. Під знаменом хреста він переміг Максентія, який, рятуючись втечею, потонув в річці Тибру.
Прийнявши християнство, Костянтин умовив Лікінія, правителя східної Римської імперії, видати укази на користь церкви, а християнам дозволити будувати храми і вільно сповідувати свою віру. Але Лікіній в душі ненавидів християн. Тоді Костянтин оголосив йому війну і, перемігши його, став єдиновладним правителем всієї Римської імперії; з цього часу він став відкрито захищати християн.
Бажаючи всіх підданих зробити християнами, він діяв на них не силою, а порадами і переконаннями. Так як в Римі було багато язичників, то Костянтин обрав собі нову столицю – Візантію, невеличке містечко поблизу Чорного моря. Це містечко він назвав новим Римом і Константинополем. Згодом місто стало називатись Царгородом.
В Константинополі імператор побудував багато прекрасних храмів.
При Костянтині Великому християнську Церкву хвилювали язичники і єретики, але захист від них Церква знайшла в імператорі, який у 325 році, для підтримки православ'я, скликав перший Вселенський собор.
За Костянтина постав зі руїн Єрусалим, який був освячений проповіддю, діяннями і стражданнями Спасителя. Місто це більше 150-ти років було в запустінні. На святих християнських місцях були язичницькі храми, а саме місто носило язичницьке ім'я Елії Капітоліни.
Мати імператора, свята Олена, відправившись в 326-му році в святу землю, знайшла там животворчий хрест Господній і побудувала храми на Голгофі, в Віфлеємі, в Назареті і на Оливній горі. Церква називає її рівноапостольною, так як вона своїми подвигами сприяла поширенню християнства в межах Римської імперії.
Будучи вірним сином Церкви, Костянтин одначе, з одного боку з поваги до Таїнства Хрещення, а з іншого – бажаючи перед смертю очиститися від усіх гріхів свого життя, не приймав його до смерті і був в розряді оголошених.
Через 10 років після смерті матері, він охрестився на свято Пасхи і помер в передмісті Нікомідії, в 337-му році після Різдва Христова, у віці 65-ти років. Тіло його з торжеством перенесено до Константинополя і поховано в храмі святих апостолів.
Немає коментарів:
Дописати коментар