«Будучи Сам всеціло досконалим, Бог до такої досконалості закликає і людину, яка є Його образом та наділена здатністю уподібнитися Йому. Господь є Світлом за Своєю природою, і від цього власного несотвореного, божественного світла Він дає силу людям – дає Свою благодать – щоби і вони стали носіями світла. Спаситель так каже у Євангелії, звертаючись до учнів: «Ви – світло світу. […] Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14,16).
Як вже було сказано, від початку слово «святість» у біблійній мові означало винятковість предметів та речей, пов’язаних зі служінням Богові. Ті речі, які використовувалися при служінні, не могли бути вживаними для повсякденної, буденної справи. До таких речей та місць слід було виявляти особливу повагу. Так само і ми, дорогі брати і сестри, чинимо зараз – ми маємо окреме місце служіння Богові, тобто храм, маємо окремі речі, предмети та одяг, призначені виключно для служіння Богові, які не можна використовувати з будь-якою іншою метою.
Від цього, початкового значення святості ми, ніби з відправної точки, піднімаємося до її вищого, більш досконалого розуміння. Всі ви знаєте, якою є чаша для причастя – коли ви причащаєтеся, то з неї священнослужителі подають причастя Тіла і Крові Христових. І цей священний сосуд призначений виключно для звершення Євхаристії та не може бути використаний ні для чого іншого. Однак за своєю матеріальною природою чаша – це лише металева річ. А людина, яка є не металом і не річчю, а образом Божим, яка є вищою за все інше творіння, яка здатна уподібнюватися Богові, наповнюватися світлом несотвореним – хіба вона, людина, не покликана бути безкінечно вищою за євхаристійну чашу?
Отже, коли Бог кличе нас до Себе – Він кличе нас до святості, що означає віддалення від буденного, тим більше від гріховного, темного. Як чаша не використовується з буденною метою, але тільки для того, щоби в ній звершувалася Євхаристія, причасниками якої стають вірні – так і ми, дорогі брати і сестри, повинні бути носіями Христа, повинні наповнюватися Духом Святим, уникаючи всього, що може принести в нас темряву і гріховну нечистоту.
Тому моральна досконалість, добрі діла, правдива любов до Бога і ближніх, зразкове виконання заповідей Господніх, Його закону – все це характеризує святих. Вони, як вибрані сосуди, наповнюються святинею, і від тієї святості, яка є природною властивістю Божою, самі стають святими.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvershuyuchy-spogad-pro-vsih-svyatyh-v-pershu-nedilyu-pislya-p-yatydesyatnytsi-my-pidkreslyuyemo-shho-svyatist-ye-dar-i-plid-svyatogo-duha-mytropolyt-epifanij/
Немає коментарів:
Дописати коментар