Православне Прибужжя

Однією з умов прийняття в козаки у Військо Запорозьке, була та умова, що кандидат повинен бути православного сповідання.

   Так, в проханні архімандрита Нефорощанского монастиря до Київського митрополита про постриження в ченці послушника Іова Крижанівського повідомлялося, що цей послушник «польської нації, в містечку Пенське від батьків Євреїнов, їх залишив, і зайшов у Січ Запорізьку, тамо прийняв віру християнську і хрещений де будучи тамо начальником Межигірського монастиря ієромонахом Феодоритом ... , й названо де йому ім'я Іов , а восприемники де йому були запорозькі козаки Іван Швидкий та Артем Василів».

   В архіві Коша Нової Січі чітко прослідковується наявність представників єврейського етносу серед запорозького козацтва. В атестаті козака Василя Перехреста повідомлялося , що він також народився в Польської області» , в єврейській родині , за власним бажанням прибув до Запорозької Січі, де був хрещений в січовій Покровській Церкві начальником Києво-Межигірського монастиря, а хрещеними йому були запорозькі козаки. Іноді на Запоріжжі прибували євреї, які вже прийняли християнство. Так, народжений у Смілі в єврейській родині Іван Леонтійович Ковалевський був ще в дитинстві хрещений матір'ю, після чого сім'я переїхала в Новий Кодак. На Запоріжжі Ковалевський спочатку служив у Війську, а пізніше став ієреєм в Святотроїцької Самарчіцькій церкви.

   Про те що іноземні католики та протестанти які воліли вступити у Військо Запорозьке (низове) приймали грецьку (православну) віри залишив цікавий допис Якуб Собеський описуючи Хотинську війну 1621 року.

Якуб Собеський про запорозьких козаків: «Майже всі вони з Русі походженням, хоча чимало з Велико- та Малопольщі шляхтичів… а деякі з Німеччині, Галлії, Італії, Іспанії, між ними знаходяться які утім релігії грецької (православної) дотримуються, рутенську (українську) мову уживають».

  Опис Собеського підтверджує те, що в першій чверті 17 століття навіть польські шляхтичі католицького віросповідання при прийому в Запорозьку Січ були змушені перехрещуватися приймаючи християнство вселенського (православного толку) яке в 17 століття мало назву «грецька віра».

   Також зафіксовані випадки, коли до Запорозької Січі приймали навіть татар та турків, звісно за умови їхнього хрещення. Найвідоміший такий випадок, пов’язаний з кримським татарином Усаном, або Хасаном, який у 1618 році прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович (Трясило) та згодом став кошовим отаманом на Січі. Хоча є припущення, що Тарас Федорович походив із родини чигиринський козаків. Цілком вірогідно, що матір’ю Хасана-Тараса була українка, викрадена ординцями під одного з багатьох людоловських набігів, і насильно одружена з якимось татарином, однак жінка могла виховати свого сина так, що він шанував українську землю.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100017882313704