Православне Прибужжя

Кров козацька не водиця!

Чому історія Побужжя не є об'єктом туризму на Миколаївщині? Візьмемо для прикладу наше місто Южноукраїнськ. В інтерв'ю телеграм-каналу Ю-оперативний, народний депутат

Артем Черноморов говорить, що головним туристичним об'єктом нашого міста є ПАЕС. А збільшити кількість туристичних екскурсій можна показуючи школярам градірні.

Дійсно, якщо не змінеться відношення до історії нашої місцини, нам дійсно тільки й доведеться, як демонструвати споруди для охолдження води. Якщо вона буде текти Бугом.

У наших українських степах зародились усі сучасні народи Європи. Хоч Небензя в це й не вірить. Тут жили ямники, катакомбники, трипільці, скіфи, сармати, уличі, тиверці, козаки, гайдамаки. Полишили могили свої нам.

Що ми можемо продемонструвати крім цих назв і могил? А нічого. Музей, що є у нас, на своїх площах не може організувати постійно діючу експозицію. Не зважаючи ні на що, директорка музею Зореслава Клименко з колективом музею постійно готує нові експозиції. Місто потребує приміщення музею відповідне до історії краю. Перлиною експозицій музею має стати період козаччини. Тут знаходився центр Бугогардівської паланки. Так, від острова Гард лишилась тільки частина, але піднявши рівень води в Олександрівському водосховищі затопим останій славний козацький острів в Україні. І розпочнемо безславну історію зневаги до своєї героїчної історії боротьби за свободу і незалежність. Тоді залишаться тільки екскурсії на градірні.

Гард це захисник, Гард це стражник! Чому б не зробити його реконструкцію на Великому острові?

Мало досліджена доба Вітовта. А роль нашого краю в добу гайдамаччини. Тут матеріалу на сотні десертацій. А нам рекомендують показувати градірні.

Тяжким був час поневолення Московщиною: кріпацтво, розкуркулення, голодомор.

Захопивши наші степи, міста і села окупант маркував територію своїми назвами. Переіменовує наші міста і села на свій лад. Так робила царська московія, так робила і совєцька московія. Тому зникли з мапи козацькі назви поселень нашого краю: Богопіль, Голта, Орлик, Гард, Соколи,...

Як знищували назву Гард, наше місце сили. Спочатку поселення при Гарді називають Костянтинівка, потім, через роки, зносять пів села, будують місто. І вдруге змінюють назву, надаючи назву покруч Южноукраїнськ по відношеню до москви. І не який переклад української "Південноукраїнськ" не змиє колоніальний присмак цієї назви. Це імперіалістичні, колоніальні назви від яких треба свідомо відмовитись. А керівникам області в решта решт заняти чітку проукраїнську позицію. Позиція "какая разніца" веде до війни та колонізації.

Тільки відверта проукраїнська позиція дозволить безболісно пройти етап повернення історичної назви Гард нашому місту.