Страсний Четвер, Чистий Четвер - мить відновлення чистоти сприйняття. Колись могли вже читати, що омовіння ніг учнів - це омиття їхнього світогляду, переконань. Очищення їх. Про це дозволяє дізнатися грецький текст.
Для розуміння того, що відбувається, слід чітко тримати в свідомості певні моменти. Ознаками держави, її існування, є: територія (земля), народ, суверенітет (незалежність у принятті рішень), правова система, мова та інші. Територія стоїть першою в спискові.
Що відбувається зараз? Народ цілеспрямовано вбивають і діями папи та подібних покривають масовий злочин, що чиниться проти українців. Типу "так і треба". Ну, комусь дійсно такий стан речей вигідний.
Про незалежність рішень - тут залишається лише мріяти. Інтересами українців ще не керувалася жодна владна команда, з тих які приходили. Обслуговувалися інтереси виключно олігархату та світових фінансових хижаків.
Правова система - права українців та свободи топталися і топчуться. Зараз же пролунало без приховувань "Конституція поставлена на паузу". Ні, сонечка, так не буває. Ви, може, і хотіли б, але так не буває. Діє Конституція - є держава, не діє - немає її.
Про мову. Все робиться навпаки до того, щоби люди почали нею розмовляти. Свідомо прищеплюється відраза. Ширять байку про те, як нібито діючий вже міністр освіти "круто обламав" студентку, що прийшла на складання заліку і привіталася "здрастє". А він типу їй - "до побачення". Як в американських бойовикам прямо.
Легко посилати тих, над ким є владні повноваження. Дуже хочу бачити подібну ж крутизну та принциповість у ситуації, коли подібним чином привітається очільник держави чи хтось з його команди, з наближених чи просто впливових людей. Але ж цього ніколи не станеться, бо всі вони спілкуються виключно літературною українською, еге ж? Еге ж.
Та більше прагну не цього, а переходу від піару до редагування шкільної освітньої програми. Призначенням якої є отуплення, вироблення набутої безпорадності та відрази до української мови з літературою. Також хочеться вірити, що звідти буде прибрано "вірш для 8-го класу" про "добре помирати в перших рядах". Це ж скільки років на це програмували голови учнів?.
А тепер до найцікавішого. До землі. І до ключових підприємств.
І одне, і інше дерибаниться із шалом клептоманства. Настільки вже відкрито розпродаються активи зі скарбами України, що це вказує на неадекватність. На вимкненість інстинктів самозбереження.
Для того, аби увага суспільства до цього не була прикутою, вкидувалися і вкидуються новини, що змушують ціпеніти, здригатися, звужують свідомість до точки.
Довкола Лаври і далі для відволікання уваги роздувається класичний масовий психоз. Щодо вищих ієрархів не пред'явлено жодних ґрунтовних доказів, яких, за логікою, мали би бути вагон із возиком. Натомість - накручування юрби та неадеквати в кадрі.
Без землі, без майна, України не буде. І в той час, як воїни боронять її фізично, відбувається захоплення території фінансовим чином. Паралельно із руйнуванням правової, законодавчої та судової систем.
Довго думала, що це нагадує все. Щось крутилося, але не являло себе. І нарешті згадалося.
Колись аналізувала казки з оповіданнями періоду радянського союзу. Щоби осягнути, які програми вкладалися у підсвідомість та свідомість людей.
І натрапила на дитячу книжку та історію про манну кашу з цукатами. Суть там була в тому, що мама зранку зварила дітям манну кашу, куди накидала багато вишень та цукатів. І була вона смачною-пресмачною.
Пішла одразу на роботу. Син-школяр та донька-дошкільнятко мали поділити кашу. Поїсти самостійно і потім піти до школи та садочку відповідно.
Хлопчик вирішив надурити сестру та з'їсти не половину страви, а майже всю. Бо була смачною.
І він запропонував дівчинці наступне. Не розливати кашу по тарілках, а провести лінію посередині. Він типу їстиме, а вона має тримати ложкою межу.
Далі описується, як він наминає, смакуючи цукатами, випльовуючи кісточки з вишні. А їй каже: "ти, головне, добре тримай".
Дівчинка зрозуміла, що щось не те, коли від її порції каші залишилася калюжка. Вона кинула ложку і закричала, що брат її надурив.
От так і з територією. Доки українці зосереджені на відстоюванні території зі зброєю, руками певних "діячів" відбувається захоплення на інших рівнях.
Як живеться людям без землі і здатності впливати, можуть чимало розповісти Бразилія, Аргентина. Той же Мадагаскар.
Така от історія.
І коли вчора ввечері остаточно сумно, раптом знаходиться картина. Художника, роботи якого люблю. А цієї ніколи не бачила. Зверніть увагу на кольори.. а знаєте, як зветься?.. ПЕРЕМОГА.
Попри все те, що намагаються зробити, буде українцям ПЕРЕМОГА. Від Небес буде дарованою цій землі.
https://www.facebook.com/katerinka.kogut
Немає коментарів:
Дописати коментар