Православне Прибужжя

Саме в неділю жінок мироносиць, а не 8-го березня, є день жінки християнки!!! Найщиріші вітання та побажання усьому жіноцтву!

Жінки-мироносиці – це прославлені Церквою святі, які, за Писанням, в ніч Воскресіння Христового поспішали до гробу Господнього, несучи миро (запашну олію), щоби за тогочасним звичаєм намастити пахощами тіло Спасителя. З Євангелія знаємо за іменами сімох жінок-мироносиць: Марію Магдалину, Марію Клеопову, Соломію, Іоанну, Марфу й Марію, Сусанну. Були й інші жінки, але їхні імена залишились для нас невідомими. 

Ці жінки зібрались разом не лише в ту ніч, але, як знаємо з Писання, багато з них супроводжували Ісуса Христа протягом Його земної проповіді. Не лише з тим наміром, щоби почути слово Боже, а й з тим, щоби допомогти, послужити Господу в земних потребах, турбуючись про їжу і пиття для Нього, про інші речі, які в їхніх силах було зробити. Вони були тими, хто, як сказано у Євангелії, «йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому» (Мф. 27: 55). 

Серед цих жінок були багаті і знатні (наприклад, Іоанна була заможною дружиною Хузи, одного з чиновників при дворі правителя Галілеї Ірода Антипи), а також простого походження (скажімо, Саломія – дружина рибалки Заведея, мати апостолів Якова та Іоана). Серед мироносиць були близькі родичі Діви Марії (наприклад, Марія Клеопова, двоюрідна сестра Богородиці), а також звичайні жінки з різних міст (як Марія з Вифанії, сестра померлого Лазаря, яка намастила Господа нардовим миром і своїм волоссям обтерла ноги Його). Були жінки заміжні й самотні, діви і вдови… Вони були різними, але об’єднувала їх любов до Вчителя. 

Коли Спасителя було віддано на розп’яття, а Його налякані учні, окрім святого апостола Іоана Богослова, розбіглися, то біля хреста до останнього залишалися ці жінки. Вони були свідками смерті та погребіння Господа. Вони втішали Богородицю. Вони не побоялися переслідувань та варти, що охороняла гріб Спасителя, і прийшли віддати останню шану Вчителю, виконавши поховальний звичай. Відданість, смиренність, щирість, любов, повага і безкорисливе служіння – це риси, якими вирізнялися жінки-мироносиці. 

Для нас це є приклад і настанова – жити і діяти так само, не прораховувати майбутнє, а жити тут і зараз, виявляючи любов до ближніх в усіх, навіть найменших потребах. Бо кожне діло, яким би звичайним воно не здавалося б, якщо робиться на добро і з любов’ю – це богоугодне діло, це справа, яка веде нас до спасіння. Тож нехай приклад святих жінок-мироносиць надихає, а їхнє молитовне заступництво допомагає у вашому житті!

#Церква_з_тобою