Православне Прибужжя

Слово у Вербну неділю 2023 р.Б.

Прославляйте однодушно, люди і народи, 

бо Цар ангелів сьогодні на осля всів і їде, 

бажаючи Хрестом, як Могутній, перемогти ворогів…

(Сідальний вербної неділі)

 Люди, особливо натовп, побачивши диво, особливо корисне для себе, здатні тут же прославити свого благодійника, виявити йому славу і честь, покупатися у променях тріумфу. І до, і після Христа люди вибудовували тріумфальні арки для урочистої зустрічі покловодця після перемоги над ворогом. Саме такі мотиви спонукали жителів Єрусалиму зустрічати Того, Хто воскресив померлого Лазаря через 4 дні по смерті, Того, Хто попередив, що „Я є воскресіння і життя. Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе і вірить у Мене, не помре ніколи”. (Ів. 11:25-26) 

Марта повірила – і отримала чудо – воскресіння брата. І ми віримо, тому змагаєм за воскресіння народу і держави. Воїни вірують, тому наражають на небезпеку своє Богом дароване життя, щоб виявити найбільшу любов і отримати найвищу нагороду – вічність.

Як у часи Ісуса багато співвітчизників не дослухались до слів Христа, але домислювали свої політичні ідеали, сподіваючись що Тріумфатор – Син Давида – справжній співгромадянин вибраного народу, дозволить діючим лідерам суспільного руху покращити свої позиції, скористатися успіхом і обгрунтувати розпропагандовані політичні прогнози відновлення панування свого народу над загарбниками; так і ми сприймаємо нинішніх воїнів та їх командирів, обожествлюючи їх, коли вони творять дива у захисті України. 

Проте пам’ятаймо, що як 2000 років тому, коли правлячим колам стає страшно від популярності нових суспільних лідерів, їх намагаються принизити, їх справу знецінити, знеславити або й фізично позбутися, щоб не втратити влади, впливу і доступу до ресурсів. На цьому грунтується зрада Юди, на логічному здавалось би прагненні ощадності, ефективності використання ресурсів, максимізації соціального ефекту - для чого таке марнотратство? Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим. (Мт. 26:8-9).

Та ж логіка лукавства переслідує і наших депутатів, що вперто не бажали готуватись до великої війни, і, не діждавшись перемоги, прагнуть то позбавити виплат воїнів-захисників, то позбавити їх громадянських прав бути обраними чи просто бути вільними громадянами у час відпустки. Все це є виявом невдячності, заздрості і чванства, коли наймані працівники забувають про виноградаря – господаря. Але ж ми знаєм із притчі, що зробить виноградар нерадивим, лукавим працівникам, і стаємо нині свідками вчергове повторення цієї притчі - 

Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям. Хіба ви не читали в Писанні: „Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах”. (Мр. 12:9-11)

Ті православні, які були зневаженими, обізвані розкольниками, безблагодатними, вступають у права виноградарів, бо названі пастирі пильнували принад віку цього, а не Царства Небесного. І це для всіх нас засторога – бачачи дію Бога щодо обманщиків і нечестивців, дбати насамперед про людські душі, про справжній приклад подвигу без повторення помилок, виховувати добрих громадян земної Батьківщини, щоби успадкувати Батьківщину Небесну. Водночас ми покликані явити світу прагнення до ідеалу відносин у християнській громаді – Церкві, щоб і мирські організації могли наслідувати наші добрі діла і прославляти Отця нашого, що на Небесах (Мт. 5:16).

Пам’ятаймо також, що Христос після тих моментів слави добровільно взяв на Себе хрест із нашими гріхами, щоби стражданням і смертю відкрити нам шлях до перемоги життя над смертю, перемоги добра над злом, перемоги справедливості над беззаконням.

То ж і ми, смиренно несучи випробування на шляху Голгофи, докладаймо спільних зусиль до здобуття і спільної перемоги. Амінь.

+ Борис, благодаттю Божою єпископ Херсонський і Каховський, бригадний капелан