Станом на 1944 рік в Західній Європі було 12 єрархів УАПЦ. Організація церковного життя відбувалася під проводом митрополита Полікарпа (Сікорського). Від 1953 до 1969 року місце глави УАПЦ належало єпископу Никанору (Абрамовичу). А після його смерті митрополитом УАПЦ став Мстислав (Скрипник).
Після ІІ Світової Війни українські православні парафії в Північній і Південній Америці перебували в різних юрисдикціях. Об’єднати єпархії в єдину структуру УАПЦ вдалось єпископу Мстиславу (Скрипнику). Після низки непорозумінь та переговорів між українськими православними громадами США та Канади в 1950 році єпископ Мстислав став главою УПЦ в США, а на чолі канадської УПЦ став єпископ Польської Автокефальної Православної Церкви Іларіон (Огієнко), який до цього часу утримувався від єдності з УАПЦ. Однак частина православних українців залишилася в юрисдикції Константинопольського Патріархату під омофором єпископа Богдана (Шпильки).
В еміграції усередині УАПЦ відбулось кілька поділів. Так, в 1947 році прихильники церковних реформ УАПЦ (Липківського) зібрались на Собор у місті Ашаффенбург. Вони проголосили відновлення першої УАПЦ — Собороправної. Очолив Церкву єпископ Григорій (Огійчук). Ця структура з часом розділилась на дрібніші групи.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100017882313704
Немає коментарів:
Дописати коментар