100-ліття архієрейської хіротонії єпископа Могилів-Подільського і Тульчинського УАПЦ першого відродження
100 років тому, 29 квітня 1923 року, згідно Першого правила Святих Апостолів, собором єпископів на чолі з отцем-митрополитом Василем Липківським був рукоположений на єпископа Могилів-Подільського і Тульчинського протоієрей Микола Карабіневич. Хіротонія відбулася у Софійському соборі у Києві.
Єпископ Микола Сильвестрович Карабіневич народився 2 травня 1888 року в селі Єланець Ямпільського повіту на Поділлі.
Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію y 1909 році. У 1910-1912 роках вивчав філософії в Народному університеті Шанявського в Москві.
У 1913 року висвячений на диякона, в згодом на священика і призначений настоятелем парафії у селі Качківці, Ямпільського повіту.
У 1921 році рідний брат отця Миколая Карабіневича - Петро був учасником Першого Всеукраїнського Православного Церковного Собору, як церковний дяк і делегат із Шаргорода і обранець Могилівського повітового собору УАПЦ. На той момент отець Микола Карабіневич ще сумнівався у приєднанні до УАПЦ.
У 1922 році став учасником публічного диспуту про УАПЦ проти архієпископа Вінницького Іоана Теодоровича і після диспуту ухвалив рішення приєднатися до УАПЦ.
У квітні 1923 року Могилів-Подільським церковного з'їзду УАПЦ був обраний на єпископа для Могилів-Подільської церковної округи. Всеукраїнська Православна Церковна Рада задовольнила прохання з’їзду Могилів-Подільської церковної округи, щодо архієрейської хіротонії отця Миколи Карабіневича.
29 квітня 1923 року, згідно Першого правила Святих Апостолів, собором єпископів на чолі з отцем-митрополитом Василем Липківським був рукоположений на єпископа Могилів-Подільського і Тульчинського протоієрей Микола Карабіневич. Хіротонія відбулася у Софійському соборі у Києві.
Був делегатом Другого Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 17- 30 жовтня 1927, як єпископ Могилівської церковної округи. Також учасником Собору у якості священика із села Буша Могилівської церковної округи був рідний брат владики Миколая - отець Петро Сильвестрович Карабіневич.
У 1927 році написав легендарну статтю «Правда про Святу Українську Автокефальну Православну Церкву». Стаття єпископа Миколи Карабіневича, написана через 5 років після твору Володимира Чехівського «За Церкву, Христову громаду, проти царства тьми», теж є сильним апологетичним твором, метою якого було озброїти читача інформаціями про історію відродження УАПЦ та пояснити різні аспекти її устрою і життя. Свідомий того, що соборна висвята перших єпископів УАПЦ і зміни церковних канонів Собором 1921 року далі зали- шались глибоко-контроверсійними питаннями, автор дуже докладно зупиняється над ними і дає відповідні пояснення. Як і Володимир Чехівський у своєму творі, єпископ Микола Карабіневич гостро засуджує московську Церкву, яку він називає слов'янською Церкво за вірнопіддане цареслужіння, за нищення українського національного духу в українській Церкві під час довгого й поневолення та за намагання не допустити до відродження УАПЦ.
У 1927 році ГПУ заборонило владиці Миколі Карабіневичу три місяці виголошувати проповіді, а у 1928 році шість місяців - заборонили відвідувати з архієрейськими візитами парафії.
На початку 1929 року митрополит Микола Борецький призначив його єпископом Уманським.
Владика Микола Карабіневич також був головою Першого "надзвичайного" церковного Собору УАПЦ 28-29 січня 1930 року, де було здійснено так би мовити "самоліквідацію" УАПЦ, а насправді перейменування УАПЦ на УПЦ.
У 1930 році жив та звершував служіння в Умані під забороною виїзду. У жовтні 1932 році жив та служив у Могилеві. 1934 року був тимчасово ув'язнений катами з НКВД.
Рішенням трійки катів з УНКВС Київської області від 29 грудня 1937 рзасуджений до розстрілу. Невдовзі був страчений за Христа та Україну.
Також у владики Владики Миколи Карабіневича був молодший брат - Панас Сильвестрович Карабіневич, видатний актор і театральний діяч, організатор театрів у Бережанах і Чорткові, в’язень російських концентраційний таборів.
Підписуйтеся на групу Історія УАПЦ
https://www.facebook.com/andriy.kovalov
Немає коментарів:
Дописати коментар