Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сьогодні, в другу неділю Великого посту, ми маємо подвійну урочистість. Загалом Православна Церква сьогодні вшановує пам’ять святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонікійського, а наша Церква також урочисто прославляє соборну пам’ять усіх преподобних отців Києво-Печерських.
Прикладом такого сяяння є для нас, серед інших святих, преподобні отці Києво-Печерські. Протягом року у відповідні дні згадуємо їх окремо, а сьогодні, в час Великого посту, прославляємо усіх їх разом – і не лише тих, хто відомий, але також і невідомих подвижників, тих, хто подвиг свій явив лише перед Богом і тих, хто можливо у майбутньому буде явлений світові.
Чернече життя за самою своєю природою нерозривно пов’язане з постом і молитвою. Можемо сказати, що як Великий піст відрізняється за своїм духовним устроєм від решти року, так життя чернече має відрізнятися від життя у світі цьому. Якщо кожен християнин покликаний до наповнення благодаттю Святого Духа, несотвореним божественним світлом, божественною енергією, то ченці мають присвячувати цьому все своє життя.
Власне, саме вчення про дію благодаті святитель Григорій Палама утвердив, ґрунтуючись, зокрема, і на досвіді подвижників Гори Афонської, на досвіді умної молитви, яку вони практикували, цілком зосереджуючись на спілкуванні з Богом. Як ми знаємо, від монастирів Гори Афон через преподобного отця нашого Антонія, духовного батька і засновника обителі Печерської, традиція чернечого життя була принесена і на ці пагорби. Як там отці стяжали Духа Святого, віддаючись молитві та служінню Богові усім своїм життям, так і тут, у цій обителі, стали збиратися ті, хто бажав досягнути спасіння душі, повною мірою віддавши себе в руки Божі.
І ми прославляємо їх за цей духовний подвиг та для того, щоби і самим надихнутися прикладом їхньої віри та зразком їхнього життя. Хто хоче отримати добрий і корисний духовний досвід та спрямування на шляху спасіння – нехай бере до рук Патерик Печерський і перечитує історію житій святих отців цієї славної обителі. А перечитуючи – нехай порівнює своє життя з їхнім та за прикладом, який отці подають нам, нехай виправляється.
Так сталося, що саме сьогоднішнього дня за церковним календарем встановлене вшанування одного з Печерських святих, преподобного Тита пресвітера. Історія сварки та взаємної ненависті між священиком Титом та дияконом Євагрієм описана в Патерику і урок її такий: гнів та ненависть між братами є богопротивними, є важким гріхом, а той, хто не прощає провини ближньому, стає здобиччю диявола.
Протягом довгого часу між братами православними диявол сіяв розділення і ненависть. І навіть тепер, коли самі сатанинські справи російської імперії зла явно свідчать, що природа її не має спільності з мріями про Святу Русь – досі залишаються ті, хто вперто тримається ненависті до братів, породженої московськими рішеннями, продовжуючи відкидати нас, як Євагрій диякон відкидав Тита. Але ми не полишаємо надії на примирення і відкриті до наших братів і сестер у Христі, бажаючи разом будувати єдину Помісну Православну Церкву України, як це визначене рішеннями Собору в Святій Софії та на що ми маємо благословення, засвідчене Томосом нашої Матері-Церкви.
Тож знову, в цей день духовного свята, закликаючи молитовно допомогу і благословення Отців Печерських, я, як священноархімандрит цієї обителі, закликаю братію до єднання. Отці і браття, наслідуйте Тита, а не Євагрія – і успадкуєте благословення, як і преподобний його успадкував.
Нині новітні євагрії ширять думку, що нібито рішення держави української щодо монастиря Московського патріархату є гонінням на Церкву чи вигнанням ченців з обителі. Це є чергова неправда, якої так багато вже звучало за останні часи. Православний монастир Печерський, Велика Лавра преподобних отців наших Антонія і Феодосія, залишається в цих стінах і буде жити далі. Лише дух озлоблення, дух служіння «русскому міру», дух гордовитого Євагрія має відійти звідси. Щоби оновилася обитель Печерська і знову була не приводом для пересудів людських через негідну та спокусливу поведінку тимчасових її очільників, але щоби прославлялася через подвиги світильників віри та побожності, які нехай примножуються і в наш час, як було у часи давні.
За молитвами преподобних отців наших Печерських нехай Господь влаштує у їхній обителі все на благо, Церкві Українській нехай подасть єдність та утвердження, а Україні нашій – скору перемогу і справедливий мир.
Повний текст проповіді можна почитати на сайті Православної Церкви України за посиланням: bit.ly/3FhdUbq
#Церква_з_тобою
https://www.facebook.com/epifaniy
Немає коментарів:
Дописати коментар