Православне Прибужжя

Жінка в некидкій сукні, у супроводі свого чоловіка, одягненого в скромний костюм, зійшли з поїзда на Бостонському вокзалі і попрямували до офісу президента Гарвардського університету.

 Їм не була призначена зустріч. Секретар з першого погляду визначив, що таким провінціалам нічого робити в Гарварді.

 

 - Ми б хотіли зустрітися з президентом, - сказав чоловік низьким голосом.

 - Він буде зайнятий цілий день, - сухо відповів секретар.

 - Ми почекаємо, - промовила жінка.

 Протягом кількох годин секретар ігнорував відвідувачів, сподіваючись, що в якийсь момент вони розчаруються і підуть. Однак, переконавшись, що вони нікуди йти не збираються, він все ж таки зважився потурбувати президента, хоча дуже цього не хотів.

 

 "Може, якщо ви приймете їх на хвилинку, вони швидше підуть?", - запитав він у президента.

 Той з обуренням зітхнув і погодився. У такої важливої ​​людини як вона, вже точно немає часу приймати у себе людей так скромно одягнених.

 

 Коли відвідувачі увійшли, президент, з суворим і зарозумілим виглядом подивився на пару. До нього звернулася жінка:

 

 — У нас був син, упродовж одного року він навчався у вашому університеті. Він любив це місце та був дуже щасливий тут. Але, на жаль, рік тому несподівано помер. Мій чоловік і я хотіли б залишити про нього пам'ять на території університету.

 

 Президент зовсім цьому не зрадів, а навіть навпаки став роздратованим.

 

 - Пані! — зухвало відповів він, — ми не можемо ставити статуї всім, хто навчався в Гарварді і помер. Якби ми робили так, то це місце було схоже на цвинтар.

 

 - Ні, - поспішила заперечити жінка, - ми не бажаємо встановлювати статую, ми хочемо збудувати новий корпус для Гарварда.

 

 Президент оглянув вицвіле плаття й бідний костюм і вигукнув: — Корпус! Ви маєте уявлення, скільки коштує один такий корпус? Усі Гарвардські будівлі коштують понад сім мільйонів доларів!

 

 Хвилину жінка нічого не відповіла. Президент із радістю зло посміхнувся. Нарешті він їх вижене!

 

 Жінка повернулася до чоловіка і тихо сказала:

 — То мало варто побудувати новий університет? То чому ж тоді нам не збудувати свій університет.

 Чоловік ствердно кивнув головою. Гарвардський президент зблід і виглядав розгубленим.

 

 Містер і місіс Стенфорд підвелися і вийшли з кабінету. У Пало-Альто, у Каліфорнії вони заснували університет, який носить їхнє ім'я, Стенфордський університет, на згадку про свого улюбленого сина.

 

 Вікіпедія: "Стенфорд був заснований залізничним магнатом, сенатором США Леландом Стенфордом і його дружиною Джейн Стенфорд. Університет названий на честь їх єдиного сина Леланда Стенфорда (молодшого), який помер у 1884 році і не дожив до 16-ти років. синові, і Леланд сказав дружині: "Діти Каліфорнії будуть нашими дітьми"..."

 Еліот

https://www.facebook.com/il.consul.israel