Православне Прибужжя

З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в неділю сиропусну, прощену:

«Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого» – повторюємо ми багато разів протягом Великого Посту слова молитви святого Єфрема Сирина. Коли осуджуємо свої власні гріхи, коли бачимо їх та виправляємо – то чинимо благо і виконуємо волю Божу. Але коли ми самі є грішниками, а беремося осуджувати наших ближніх, то цим ми ніби засвоюємо собі ті права, які належать Богові.

Хіба ми не віримо, що Бог є всевідаючий, справедливий та всемогутній? Ми віримо в це! А якщо віримо, то маємо усвідомлювати, що Бог бачить гріхи всякої людини, Він справедливо діє щодо цих гріхів, даючи можливість людині покаятися в них і виправитися. Але коли людина цією можливістю нехтує, то Бог не полишає гріха без покарання.

Тому як християнам, нам належить осуджувати зло і гріх, але до ближніх, які грішать, слід виявляти милосердя і давати їм прощення, коли вони просять про нього. А навіть коли і не просять, то слід не шукати помсти і не розпалювати своє серце ненавистю, але віддати суд у руки Божі, знаючи, що Господь покарає тих, хто цього заслуговує, і Його суду та справедливої відплати не уникне ніяка людина.

Тому ми, самі будучи достойними осудження за наші власні гріхи, маємо бути милосердними і стриманими щодо наших ближніх, бо і ми самі потребуємо милосердя. І входячи в час посту ми маємо традицію просити прощення і давати його, щоби наші власні гнів та осудження не руйнували добрих плодів наших постових подвигів, як це сталося з фарисеєм з притчі, який вважав себе праведним, а митаря засуджував.»

https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/chas-velykogo-postu-tse-chas-pokayannya-vypravlennya-grihiv-ta-pomylok-a-takozh-chas-vyyavlennya-myloserdya-do-blyzhnih-mytropolyt-epifanij/

https://www.facebook.com/yevstr