СОТА РІЧНИЦЯ ПОВСТАННЯ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ У ЛУК'ЯНІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ.
9 лютого 1923 року отамани Яру та інші повстанці, засуджені до розстрілу, повстали проти загарбників. Спочатку вони облили конвоїра з відра з окропом, який був їм переданий. Потім захопили зброю та почали вести з чекістами кровопролитні бої. Вони тривали 4 години. У боях загинуло 38 повстанців. Серед них були отамани Холодного Яру і Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки-холодноярці та сотники корпусу Січових стрільців, які були з Галичини.
“Відразу вирватися за межі вʼязниці повсталим не вдалося, тож вони забарикадувалися в тюрмі та вели прицільний вогонь по вартових. Згодом зробили пожежу в тюрмі – щоб утекти під прикриттям димової завіси. Однак Лук’янівську в’язницю було оточено. Усі 38 повстанців загинули при спробі втечі. Серед учасників останнього бою були не лише холодноярські отамани, а й старшини армії УНР та галицькі сотники Січових стрільців”, – коментують в Українському інституті національної пам'яті.
Герої загинули саме так, як мали би. Не під зверхніми чекістами, що розстріляли би їх, не під час катувань. А під час боїв за свою свободу і гідність, під час продовження відсічі від більшовицьких рук та надії на продовження боротьби всіми можливими методами.
Останній бій вони прийняли як справжні патріоти та борці. Як і належить повстанцям та просто українцям.
На фото - Отамани Холодного Яру у дворі Лук'янівського СІЗО.
📘🇺🇦 Історія України
Немає коментарів:
Дописати коментар