Зазвичай братами і сестрами називають тих, хто народився від одних батьків. В ширшому розумінні так називають й інших родичів – зведених, двоюрідних чи троюрідних братів і сестер. Але чим далі цей родинний зв’язок – тим меншим у людей є відчуття спорідненості, хоча насправді вони продовжують належати до одного роду. Тож якщо мислити глобально, то кожна людина має родинний зв’язок. Бо народжується вона у цей світ не сама собою, а має батьків, тих, хто її народив.
Писання сповіщає нам як тверду і безсумнівну істину: все людство походить від одних прабатьків. Незалежно від нинішньої різноманітності рас і націй, племен і народів, усі ми маємо одного прабатька – Адама, і одну праматір – Єву. Отже, за плоттю всі ми є брати і сестри від одних прабатьків.
Водночас, у вищому вимірі буття ми маємо єдине Джерело нашого життя – Бога, нашого Творця. Він благоволив бути нам Отцем, а тому всі ми – Його діти, а отже – брати і сестри між собою.
Як християни ми маємо особливе духовне споріднення, бо маємо єдину Церкву, яка сполучає нас як родину – в єдине містичне тіло між собою, а усіх вірних – з Главою Церкви, Господом нашим Ісусом Христом. Тому ми називаємо одне одного братами і сестрами – незалежно від віку, сану, посади, місця проживання, часу перебування в Церкві тощо.
Тому всі, кого ми зустрічаємо у нашому житті – наші ближні, наші брати і сестри у Христі, бо всі ми – діти одного Бога-Творця і одних прабатьків.
Тож, дорогі брати і сестри, пам’ятаючи про наш родинний і духовний зв’язок, виконуймо двоєдину заповідь Божу: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого – як самого себе» (Лк. 10: 27).
#Церква_з_тобою
Немає коментарів:
Дописати коментар