Православне Прибужжя

Цікаві факти про фарисеїв

Термін “Фарисеї” був запозичений з івриту,”פְּרוּשִׁים”, (перушім, прушім), що в перекладі означає “ті, що відокремилися”.

* * *

За часів Ісуса Христа фарисеї і саддукеї були правлячими релігійно-політичними партіями, і їх члени входили до складу синедріону.

* * *

Фарисеї були численніші за інших і їх число досягало декількох тисяч.

* * *

Спочатку «фарисеї» було прізвиськом (у сенсі «відступники», «єретики»), яке вони отримали від своїх супротивників саддукеїв, але потім воно набуло шанобливий відтінок.

* * *

Сучасні малюнки, що ілюструють притчу, часто показують багато одягненого фарисея і скромного митаря, що не зовсім вірно, адже найчастіше митарі були досить багатими і заможними, оскільки наживалися за кошт населення.

* * *

При Іродові (37-4 до Р. Х.) політична роль фарисеїв абсолютно припинилася.

* * *

Більша частина відомостей про фарисеїв, також як і про їх ідейно-політичних супротивників саддукеїв, міститься в творах Йосифа Флавія, який походив зі священицького роду.

* * *

Згідно з Йосифом Флавієм, на противагу аристократам-саддукеям, фарисеї були дуже популярними в народі, і їх вплив на маси був дуже великий («навіть якщо вони скажуть щось проти царя і первосвященика, їм відразу ж повірять»).

* * *

Окрім Євангелій, слово «фарисей» вживається в Новому Завіті лише в одному з Павлових послань.

* * *

Слово “Фарисейство” набуло різкого негативного сенсу, який означає дріб’язковість, святенництво, лицемірство, буквоїдство, а так само переважання форми над почуттями. Фарисеї ж у нашому розумінні стали синонімом лицемірства.

* * *

Ісус попереджає Своїх учнів: «Стережіться закваски фарисейської» (Мф. 16:6). У Євангелії від Матфея ці слова розуміються апостолами як критика вчення фарисеїв (Мф. 16:12), в Євангелії від Луки сам Ісус тлумачить «закваску фарисейську» як лицемірство (Лк. 12:1). У притчі про молитву фарисея і митаря (Лк. 18:9-14) Він засуджує упевненість у своїй праведності і презирство до грішників, яку виражала молитва фарисея.

* * *

Фарисеї вірили в безсмертя душі, визнавали існування загробного життя і вчення про воскресіння мертвих.

* * *

Фарисеї чекали, що Бог пошле Месію якось інакше, якимсь несподіваним і таємничим чином, ніж сталося насправді.

* * *

Самі фарисеї називали себе мудрецями чи книжниками.

* * *

Фарисеї вступили в конфлікт з царями Хасмонейської династії, що зосередили у своїх руках владу первосвященика і монарха, пізніше протистояли Іродові І, а потім провадили боротьбу з римлянами.

* * *

Більшість фарисеїв були одержимі гордістю і лицемірством. Суворим дотриманням численних обрядів вони демонстрували показну святість, але таємно грішили, домагалися влади, займалися накопиченням багатств і почестей, будучи рабами лицемірства, користолюбства, гордині.

* * *

Фарисеї з підвищеною ретельністю дотримували всі обряди, ті, які були в Законі, і ті, які вигадали самі.

* * *

Вони подовжували свій одяг, носили пов’язки на лобі і руках, на яких вони писали цитати з Біблії, роблячи це з метою показної праведності. А насправді порушували Закони Божі.

* * *

Фарисеї давали десятину навіть з незначних городніх рослин, таких як м’ята і аніс, і в той же час крали з державної казни, ділили між собою пожертвування, що приносилися в Храм, брали хабарі і підношення.

* * *

За те, що Ісус Христос бачив їх приховані гріхи і викривав їх лицемірство і гордість, фарисеї ненавиділи Спасителя і були найлютішими Його ворогами.