Походження терміна «капелан» пов'язане з ім'ям св. Мартіна Турського.
У 338 році під час перебування в гарнізоні Ам'єну, він у люту зимову холоднечу зустрів жебрака і щоб зігріти його віддав йому половину свого плаща, який називали «капа». Вночі уві сні побачив Христа, одягненого в його плащ (лат. cappa), який сказав ангелам:
«Дивіться, мене Мартин-катехумен одягнув!». Пізніше друга половина плаща-капи святого Мартина стала предметом вшанування у французькій армії. Для неї був створений похідний храм, який назвали «капелою» (лат. capella; звідси походить й українське «каплиця»), а священика, який служив у цьому храмі, почали називати capellanus, капелан.
У кожному легіоні імператора Римської імперії Костянтина I Великого була похідна церква (окремий намет) із християнським священиком.
Священик, що вирушає разом із військом, згодом став називатися капелан, тобто «охоронець капи».
Немає коментарів:
Дописати коментар