Православне Прибужжя

Владика Даниїл:

«…Чому храми порожніють?

Ми вже так повірили науковцям і владі, що Бога не чуємо. Що каже Господь Бог це не виконується, а що сказала влада, то ми це маємо виконувати.

Якщо не Господь Бог допустив це зло, то звідки цей вірус міг взятися? Якщо це не Господь допустив, то це репетиція антихриста - як буде керувати планетою. Колись вимирали цілі народи хворіючи віспою, сибіркою та іншими вірусами. Тоді церква дослухалася до волі Божої. Через те ми маємо свята Божі протягом року – Благовіщення, П’ятидесятниця, Великодень, Вербну неділю, Успіння Богородиці, Різдво Богородиці, Введення в храм, Різдво Ісуса Христа, Богоявлення. Ці свята, церква поширила по світові, щоб люди пізнавали Бога і опановували мораль небесну. 

Нині наука нічого конкретного не може сказати про вірус, що поширюється світом. Люди стали безпорадними, безсилими перед загрозою.

Навпаки, у ці дні потрібно бути у храмі, сповідатися, причащатися, примирятися з Богом, а вже тоді спокійно чекати того, що нам наготовлено. Не йти у ці дні до церкви, це образа Господу Богу. Такого й Мойсей не передбачав. Ми вчиняємо не помірковано, не використовуємо дар Божий – наш розум, у нашому житті. 

У загробному світі треба людей вірних Господу Богу. Чи  вмираємо, чи будемо жити, але від Господа Бога не відступаємо. Ми Богом створені, для Бога, і у Богові мусимо перебувати всю вічність. Якщо Він нас створив, то для якоїсь мети кожного з нас створив – чи ми будемо тут, чи в загробному світі, але  мусимо бути з Богом. А якщо втікати від Господа Бога, то ми самі себе пускаємо на ганьбу, доводимо Господу Богу, що ми не вартуємо віри у Нього, не віримо Господу Богу як не повірив Адам.

Скільки людей пішли на мученицьку смерть заради того, щоб не зрадити Господа Бога. Сьогодні нас ніхто не шматує, не катує, але вірусу лякаємося так, що відступаємо від Господа Бога.  

Думаймо, що робимо. Ми так повірили центру, що з нього повстане антихрист, який дасть розпорядження на виконання, і тоді ми не будемо людьми Бога, а слугами антихриста. Думаймо своїм розумом, що робимо. Будьмо чистими собою перед Господом Богом. Не втікаймо від Господа Бога. Куди ми від нього можемо втекти? Ми часто не віримо Богові, а віримо одні одним в неправду. І тією неправдою живемо. З такими людьми не захоче Господь Бог мати відносин. Навіть якщо вірус такий ходить, то Церква має на це застереження. Скільки було хвороб на планеті, але священники не утікали, а йшли , щоб подати причастя аби людина могла бути з Богом.

Не заганяймо самі себе у пекло, а виховуймо в собі стійкість у вірі до останнього свого дня. Скільки б ми не жили і коли б не померли, але до останнього дня треба бути з Богом».