Православне Прибужжя

Жінка в храмі:

- Мені потрібно, щоб ви, ну, не ви особисто, а взагалі священик, відслужили мені сорок молебнів - по молебню кожен день.

- Звідки така ідея? - питаю.

- Монах один порадив, щоб зцілитися.

- Ви сповідаєтеся? Причащаєтеся? храм часто відвідуєте?

- Я не настільки віруюча.

- ???

- Вам що, шкода? Вам платять, а ваша справа - служити.

Пояснюю жінці, що її ввели в оману. Немає такого в Православ'ї - через вчинення якихось обрядів вимолювати собі те, в чому маєш нужду. Чим, кажу, тоді християнство від язичництва відрізняється? Ті ж невідомі боги, сили, з якими ми входимо в контакт через обряди, церемонії. Жінка слухає, і в очах у неї з'являються сльози:

- Мені не потрібна вся ця ваша філософія. Це храм чи що? Я що, вимагаю щось проти віри? Я прошу відслужити мені молебні. Всього сорок штук. Зрештою,  плачу я .

Священник Костянтин Пархоменко