Намагаючись встановити причинно-наслідкові зв'язки між подіями у своєму житті, люди часто вірять у те, що сказали інші, або в те, у що самі прагнуть вірити. Так виникають забобони, які по-іншому називаються марновірством чи помилковою вірою. Церква застерігає, що забобони шкодять нашому духовному життю, пізнанню Господа та істинної віри. Коли в людини немає щирої віри в Бога, то "богом" для неї стає щось інше: те, на що вона надіється, те, що замінює їй Господа. Так народжуються ідолопоклонство і забобони.
Які забобони намагаються поширювати в церкві нетямущі «порадники»? Насамперед, із подивом дізнаємося про те, що «не можна» засвічувати свою свічку від іншої, бо тоді нібито на твою свічку «переходять» усі негаразди власника іншої. Так само, як і «не можна» засвічувати свічку від лампадки, бо «лампадки для Бога», або «не можна» засвічувати свічки сірниками чи запальничками, «не можна» свічки задмухувати, а лише гасити пальцями, «не можна» відходити, поки не згорить половина свічки, «не можна» дозволяти іншим людям засвічувати свої свічки від вашої та інші подібні забобони.
Дорогі брати і сестри! Свічка – це видимий символ молитовного звернення людини до Бога, і немає жодних обов’язкових правил про те, яким чином засвічувати свічку, куди і яку саме кількість їх треба ставити. Головне для Бога – наше серце, в якому лунає молитва, народжуються наші помисли, та те, з якими думками ці свічки засвічуються. Будь-які забобони лише затьмарюють і перекручують істинну віpу, а коли віра справжня, то для забобонів у серці віруючого місця немає. Недарма Священне Писання навчає: «За вірою вашою нехай буде вам» (Мф. 9: 29).
Немає коментарів:
Дописати коментар