Артос.

Традиція використання артосу прийшла до нас з часів Старого Завіту. Вперше артос появляється в храмі на Пасху, де під час Літургії здійснюється його освячення. Протягом Пасхального Світлого тижня артос знаходиться в храмі та знаменує собою присутність Воскреслого Христа з нами.

Саме слово "артос" у перекладі з грецької означає - хліб, квасний хліб, всеціла просфора.

Цей звичай у Православній Церкві сягає глибокої давнини - апостольських часів, коли учні Христові, які звикли споживати трапезу з Воскреслим Господом, вже після вознесіння Його на Небо, видимим чином намагалися втілювати слова Христові "Я з вами в усі дні до скінчення світу…". Коли вони починали трапезу, то залишали незайнятим місце, на якому раніше сидів Христос, і, ніби для Нього, покладали частину хлібу. А після закінчення трапези підіймали цей хліб, промовляючи - Христос Воскрес.

Таким чином, артос, що протягом усього пасхального тижня стоїть у храмах, нагадує про постійну невидиму присутність Господню. Сам Спаситель називав себе Хлібом Життя - "Я є Хліб життя, хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги» (Ін. 6, 35).

"…Я передав вам найперше те, що і сам прийняв: що Христос помер за гріхи наші, згідно з Писанням; і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно з Писанням; …І коли про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як же говорять деякі з вас, що нема воскресіння мертвих? …І коли Христос не воскрес, про проповідь наша даремна, і віра ваша даремна. …І якщо тільки в цьому житті надіємося на Христа, то ми самі нещасні від усіх людей. Але ж Христос воскрес з мертвих, первісток з мертвих. Так, як через людину смерть, так через Людину і воскресіння з мертвих. Так як в Адамі всі вмирають, так в Христі всі оживуть! (1 Кор. 15:3-22).

Святий Кирил, єпископ Турівський, який жив в 12-му ст., говорить: "Як євреї з Єгипту по пустині несли, на своїх головах опрісноки (Вих. 12, 34), доки не перейшли Червоне море, і тоді, посвятивши хліб Богу, розділили його між всіма, і всі, хто їв були здорові і страшні для ворогів, так і ми, спасенні Воскреслим Владикою від рабства уявному фараону-дияволу, виносимо з дня Воскресіння Христового священний хліб - артос на протязі цілого тижня і, на кінець, посвятивши цей хліб Богу, споживаємо від нього і зберігаємо його на здоров'я тілам і душам нашим".

В суботу Світлої Великодньої седмиці, після заамвонної молитви священик просить Господа зцілити усяку неміч і хворобу та дарувати здоров’я всім, хто їстиме цей священний хліб, після чого артос розділяють та роздають віруючим.

В Україні поширений звичай не споживати артос повністю в цей день коли його роздають, а зберігати його вдома як духовні ліки від хвороб і недуг для вживання при хворобі протягом року.

#Артос

(c) Православна Україна