Лазарева субота має прив’язку до Великодня, тож її відзначають за тиждень до Воскресіння Христового, в суботу, 11 квітня. Кожного року Лазарева субота припадає на різні дні.
Лазарева субота починається у шостий тиждень Великого посту, який ще називають Вербним тижнем, адже 12 квітня християни святять у церквах вербові гілки.
У церковному календарі Лазарева субота і Вхід Господній у Єрусалим святкуються в сусідні дні: суботу та неділю. Цього дня православна церква згадує воскресіння Христом праведного Лазаря.
Історія Лазаревої суботи
Перед тим, як вирушити в Єрусалим, Христос прийшов у будинок своїх друзів у Віфанії, передмісті Єрусалима. У будинку жили Марфа, Марія і їх брат Лазар. Вони неодноразово приймали Спасителя як найдорожчого гостя. Коли звістка про хворобу Лазаря дійшла до Христа, Він сказав: "Це хвороба не на смерть, а на Божу славу, щоб через неї прославився Син Божий".
Лазар помер за 4 дні до приходу Ісуса у Віфанію. Почувши про смерть хорошого друга, Ісус заплакав. Разом з учнями Він наблизився до печери і наказав забрати камінь, який закривав вхід. Марфа – сестра Лазаря скрикнула, що брат її лежить там вже 4 дні і дуже смердить, але Ісуса це не спинило, тож він увійшов до печери. Після молитви Христа з печери вийшов зцілений Лазар.
Іоанн Богослов пише, що, побачивши це чудо, багато людей увірували в те, що Христос – Син Божий. Звістка про Боже чудо швидко розлетілася Іудеєю, тож коли Ісус на віслюку заїхав до Єрусалима, люди вклонялися йому, стелили пальмове листя до ніг і власний одяг.
Після воскресіння Лазаря первосвященники сказали вбити Ісуса. Згідно із Біблією, Лазар прожив ще 30 років, але через гоніння перебрався на Кіпр, де у сані єпископа проповідував християнську віру.
Лазарева субота починається у шостий тиждень Великого посту, який ще називають Вербним тижнем, адже 12 квітня християни святять у церквах вербові гілки.
У церковному календарі Лазарева субота і Вхід Господній у Єрусалим святкуються в сусідні дні: суботу та неділю. Цього дня православна церква згадує воскресіння Христом праведного Лазаря.
Історія Лазаревої суботи
Перед тим, як вирушити в Єрусалим, Христос прийшов у будинок своїх друзів у Віфанії, передмісті Єрусалима. У будинку жили Марфа, Марія і їх брат Лазар. Вони неодноразово приймали Спасителя як найдорожчого гостя. Коли звістка про хворобу Лазаря дійшла до Христа, Він сказав: "Це хвороба не на смерть, а на Божу славу, щоб через неї прославився Син Божий".
Лазар помер за 4 дні до приходу Ісуса у Віфанію. Почувши про смерть хорошого друга, Ісус заплакав. Разом з учнями Він наблизився до печери і наказав забрати камінь, який закривав вхід. Марфа – сестра Лазаря скрикнула, що брат її лежить там вже 4 дні і дуже смердить, але Ісуса це не спинило, тож він увійшов до печери. Після молитви Христа з печери вийшов зцілений Лазар.
Іоанн Богослов пише, що, побачивши це чудо, багато людей увірували в те, що Христос – Син Божий. Звістка про Боже чудо швидко розлетілася Іудеєю, тож коли Ісус на віслюку заїхав до Єрусалима, люди вклонялися йому, стелили пальмове листя до ніг і власний одяг.
Після воскресіння Лазаря первосвященники сказали вбити Ісуса. Згідно із Біблією, Лазар прожив ще 30 років, але через гоніння перебрався на Кіпр, де у сані єпископа проповідував християнську віру.
Немає коментарів:
Дописати коментар